Чи варто грати в комп'ютерні ігри?
Більшість з нас, так чи інакше, грають у комп'ютерні ігри. І я впевнений, що багато задавали питання, а чи варто?
Розглянемо деякі за і проти:
+ Ви граєте, отримуєте задоволення
- На ігри йде багато часу, якщо гра хороша то це дві-три години на день, а якщо Ви працюєте в офісі то це означає, що на кріслі ми проводимо 7-9 годин. Можна порадіти за мануальних терапевтів. У них завжди будуть гроші.
Прокинувся-попрацював-пограв-поспав і так цілий місяць, подивився на себе. "Боже мій, чим я займався цілий місяць?"
- В іграх завжди можна перемогти, і до цього звикаєш. Починаєш вірити в те, що не існує безвихідних ситуацій. А вони як показують практика все-таки є.
В результаті починаєш неадекватно оцінювати власні сили, стаєш схильним до необдуманого ризику.
Припустимо в грі є місце, де на Вас повинен впасти камінь - це єдино можливе місце, куди Ви можете прийти, проходячи гру.
Доходимо до цього місця, за всіма законами природи на нас повинен впасти камінь, так ні, нас рятують ельфи :)
Починаєш вірити, у те, що у всіх випадках знайдуться свої ельфи.
- Багато мінусів, можна довго перераховувати.
Як з цим боротися:
Треба вирішити для себе, що важливіше, рівна спина і здорова психіка або задоволення від гри.
Рішення прийняли. Далі все просто. Беремо енну суму грошей (втрата цієї суми повинна бути локальним горем, але не приводом брати позику в банку) і ставимо собі мету: «Не грати в ігри 7 днів». У разі невиконання беремо ці гроші і спалюємо. Або гри стануть огидними, або закінчаться гроші. Якщо важко себе змусити, можна звернутися до товариша, до родича. Ваші близькі із задоволенням Вам допоможуть позбутися від грошей.
Підійдемо до цієї проблеми з іншого боку. Від ігор ми отримуємо задоволення, тому перестати грати - не варіант. Отже, треба знайти заняття, від якого ми будемо отримувати більше задоволення, ніж від комп'ютерних ігор. Це що? Правильно, спорт. Екстрим. Можна завантажити себе роботою (якщо вона Вам, звичайно подобається). Зайнятися собою, піти на танці, йогу.
Є таке поняття «зона комфорту». Тобто Ви граєте в ігри не тому, що Вам це подобається, а тому, що на будь-яку іншу діяльність потрібні ресурси, які Ви не хочете витрачати. Простіше кажучи: «Мені лінь працювати, вирішувати цю проблему, робити ось це, тому пограю-ка я на комп'ютері». Клінічний випадок, на мій погляд. Рекомендація проста: кожен раз, коли хочете пограти в ігри, запитайте себе «А чи не тікаю я від проблем в реальному світі?».
