Як можна вийти з безвиході?
Недавню розмову дав мені ідею цієї невеличкої замітки на дуже актуальну тему, яка стосується дуже багатьох, щоб я міг би про це промовчати.
Він відбувся між мною і однієї моєї знайомої, з якою мене пов'язують суто ділові відносини. Але незважаючи на прагматичність нашого спілкування цього разу він вийшов на рідкість душевним.
Після традиційного обміну черговими вітаннями я, у властивій мені манері, жартівливо кинув: чому така красива і така сумна.
Зазвичай вона відповідала мені в тон, але в цей раз, тяжко зітхнувши, вивалила все що наболіло. Що життя перетворилося на одну суцільну проблему: куди не кинь, усюди клин.
І що все це вже набридло гірше гіркої редьки, а що робити з усім цим вона не знає.
Природно, як будь-яка нормальна людина я співчуваю всім, кому погано і відчуваю сильне бажання допомогти.
Але крім всього цього я переконаний, що все-таки частина проблем конкретної людини виникає з вини його самого. В абсолютній більшості випадків відсотків 90%.
Ясна річ що мені захотілося з'ясувати, чому ж «так не пре» настільки комунікабельною і досить сексапільної леді.
Ряд питань і приблизно годинна розмова призвела до загалом-то передбачуваному висновку. Моя співрозмовниця не стала винятком із загальних правил та сама усередині творила проблеми на свою розумну голову в 99 випадках з 100.
Зрозуміло, що приводу для радості тут явно недостатньо.
Найсумніше полягає в тому, що людина навіть визнавши це, не бажає нічого робити для зміни існуючого становища.
А опинившись притиснутим до стінки захищається будь-якими недозволеними методами, включаючи заперечення логіки.
Давайте я зараз отсею від нашої вищеописаної бесіди все лушпиння і розповім лише про найголовніше.
Залишимо поки осторонь всю конкретику і поговоримо про саму суть.
Ким би ви не були, чим би не займалися, ваше життя визначається тим вибором, який ви зробили. Навіть якщо ви вважаєте що ви нічого не вибирали, то значить таким і був ваш вибір.
Простіше кажучи, це означає лише тільки те, що ви ОБРАЛИ НІЧОГО НЕ ВИБИРАТИ. А значить ви віддали право вибирати за вас іншим.
А що вони для вас виберуть неважко здогадатися. Навіть лісовому їжакові зрозуміло що віддавати це право нікому не можна. А амбітним особистостям навіть думати про це непристойно, і це очевидно.
І раз вже вирішувати самим все ж доведеться, то вам напевно буде цікаво: як же працює сам механізм прийняття рішення?
На наші рішення впливають два типи факторів: явні і приховані. Явні відбуваються у свідомості, ми легко усвідомлюємо і контролюємо їх вплив. Приховані діють на рівні підсвідомості, і управляти ними набагато складніше.
З явними все більш-менш зрозуміло, а ось на прихованих потрібно зупинитися докладніше.
У кожного з нас є своя система поглядів і переконань, які сформувалися за час нашого життя під впливом оточення, виховання, освіти і ще тисяч інших причин.
І всі вони в кінцевому рахунку прихований спосіб впливали на наші рішення і вибори, які й привели нас до того, що ми зараз маємо.
Хоча в абсолютній більшості випадків ви не побачите жодного взаємозв'язку між цими речами. Скоріше навіть будете заперечувати саму ідею про те, що цей зв'язок взагалі може мати місце.
І не наша в тому вина. Ми влаштовані так, що всі ті життєві установки які були нам колись запропоновані, ми тепер вважаємо своїми. А своє ми захищаємо інстинктивно, не замислюючись.
Так чинив свого часу і я. Ось тільки нічого крім покусані ліктів і втраченого часу в результаті не отримав. Але в кінці-кінців я змушений був відкинути свої амбіції і навчитися надходити більш продуктивно.
Мені дуже сподобався один простий але ефективний спосіб, який я взяв собі на озброєння і з великим успіхом використовую досі.
Я називаю його ПРИНЦИП навпаки!
І його унікальність полягає в тому, що він допомагає виходити з зовсім тупикових ситуацій, навіть коли у вас повна відсутність потрібної інформації, а робити щось треба невідкладно.
Застосовується він легко до непристойності. Пригадуєте як ви поступали раніше і робите все навпаки. Ось і весь секрет!
А якщо серед вас знайдеться той унікум, який колись завжди надходив по різному і все ж забуксував, то нехай зробить так, як ще не робив.
Звичайно це далеко не єдиний і напевно не найкращий спосіб. Але коли все, у що ви перш вірили довело вас до ручки, запропонований принцип здатний стати вашою паличкою-виручалочкою, а може навіть всемогутнім джином.
І вже напевно по доступності та ефективності йому буде складно знайти заміну.
От тільки все це я так і не зміг донести до моєї високоосвіченої, респектабельної знайомої, яка впевнена що завжди і у всьому права, от тільки навколишній світ до неї несправедливий.
І наостанок ніяк не можу втриматися від спокуси поставити вам питання:
«А ви хочете робити так само як вона?»
