Хто подарував людству антибіотик? Говард Флорі, Зінаїда Ермольева і вітчизняний пеніцилін
«Історія» пеніциліну починається з відкриття Олександра Флемінга, який першим описав властивості нового органічної сполуки, що володіє антибактеріальними властивостями, і отримав з цвілі антибіотик, але виділити його в чистому вигляді так і не зміг. У 1941 році професор Говард Флорі в Оксфорді зумів отримати першу порцію ліки, однак промислове виробництво було налагоджено їм лише в 1943 році в Сполучених Штатах Америки. Коли ж почалося виробництво вітчизняного пеніциліну, і хто був його першим розробником?
Зінаїда Віссаріонівна Ермольева - керівник лабораторії, в якій був вперше отриманий перший вітчизняний антибіотик. Для того щоб оцінити значення виробництва саме вітчизняного антибіотика, досить подумки перенестися в той історичний момент, коли воно було організовано, а саме в 1943 рік.
Велика Вітчизняна Війна. Тисячі поранених в госпіталях. Не просто повальна брак медикаментів, а й відсутність елементарних санітарних умов для надання допомоги пораненим. Багато гинуть немає від ран, а від зараження крові. Застосування антибіотико-терапії дозволило б врятувати тисячі життів, проте широке використання американського пеніциліну в силу об'єктивних причин утруднено. І тут на перший план виходить група професора Єрмольєвої, яка веде роботи по отриманню антибіотиків в Росії. Тим часом, розрив у часі між лабораторним зразком і медикаментом може становити роки ...
Після серії успішних дослідів на мишах, свинках і жеребятах почалися термінові клінічні випробування в столичних госпіталях. Результати апробації були озвучені З. В. Єрмольєвої на апаратних нарадах. Говорилося про перевагу вітчизняного препарату над американським аналогом «по силі дії і широті застосування». Підбадьорений позитивними результатами, в 1943 році уряд дозволяє організацію виробництва пеніциліну на одному з московських заводів. Перші партії препарату стали надходити в розпорядження фронтових лікарів і приносити відчутну користь.
У січні 1944 року в Москву в складі іноземної делегації приїжджає професор Флорі і, звичайно ж, зустрічається зі своєю російською колегою. Професор привіз із собою свій пеніциліновий штам, для того щоб провести порівняння двох продуцентів. За свідченнями співробітників лабораторії, перевага залишилося за російським препаратом, а професор на знак захоплення російської колегою називав її «мадам Пеніцилін». Хоча «перемога» російського препарату була і не однозначною.
Твердження про більш високу ефективність вітчизняного препарату, порівняно з американським аналогом, в ході масштабного застосування на фронті не підтвердилися. Суперечливі результати низки практикуючих лікарів змусили припустити, що різні серії препарату володіють різною силою дії. В руки лікарів, які отримували кращі результати, потрапляли сильніші серії антибіотика, і навпаки. Пізніше, в 1944 році, клінічні випробування групи лікарів на чолі з М. М. Бурденка показали, що вітчизняний антибіотик має той же рівень активності, що й американський аналог. Твердження ж про більш високий рівень його ефективності приводили до застосуванню антибіотика в більш низьких концентраціях і, відповідно, до резистентності (звикання) патогенних бактерій до препарату і загибелі людей ...
При всьому тому принижувати роль дослідницької групи З. В. Єрмольєвої у справі становлення та розвитку вітчизняного виробництва антибіотиків було б воістину несправедливим. Саме їй і її групі належить заслуга порятунку тисяч життів від зараження крові в роки Великої Вітчизняної війни та старту ери антибіотиків у вітчизняній медицині.
