Вступаючи в доросле життя ...
Здрастуйте, шановні читачі! Мене звуть Ніна. Я дуже люблю читати історії, які змушують задуматися і зробити висновки. Але сьогодні сама вирішила розповісти вам ту, яка дуже сильно змінила моє життя ...
Цього року я закінчую навчання в школі-інтернаті і, як у звичайного школяра, моє життя переповнена навчальними буднями і думками про майбутнє ... Що ж мені робити? Куди вступати? Яку професію обрати? А найцікавіше запитання: Як знайти упевненість в собі і домогтися поваги в новому колективі? Як стати лідером?
Такі питання цікавлять практично всіх моїх однокласників. І кожен з нас відповідає на них по-своєму. В інтернаті свій мікроклімат, всі один одного знають. А закінчив школу і виходиш в зовсім інший світ. Там все інше, незнайоме, цікаве. Тобі відкриваються двері в життя, ти вириваєшся «на волю», про яку мріяв, а що далі? Важко не загубитися на «свободу», не зламатися під тиском навколишнього світу і потоку зовсім нової інформації, але найскладніше - вижити в нових умовах - там, де тобі не приносять все «на блюдечку з блакитною облямівкою», а потрібно всього добитися самому. Прийшла пора ставати сильним, впевненим у собі і т.д.
Як цьому навчитися? - Запитаєте Ви. Потрібно купувати лідерські якості. Саме цього мені і не вистачало. Хочеться бути лідером, але толком і не усвідомлюєш, як це і що для цього потрібно.
Одного разу я дізналася, що крім шкільної програми є ще дуже багато цікавих проектів, які організовують благодійні фонди для дітей, учнів в інтернатах.
Один з таких проектів організував благодійний фонд журналу «Единственная». Він називався «Лідерський прорив», про який я власне і хочу розповісти. Мета таких проектів - соціальна адаптація дітей зі шкіл-інтернатів до зовнішнього світу і дорослого життя. Основне завдання «Лідерського прориву» - відкрити внутрішній потенціал, лідерські здібності кожного з нас і навчити нас працювати в команді.
Я дізналася про його проведення від дітей, які туди їздили. А через деякий час педагоги запропонували і мені взяти в ньому участь.
Лідер? А хто це? Слово не складне і вельми зрозуміле. Але як їм стати? Ось в чому питання!
Мене зацікавило назва програми, адже я поняття не мала, чим там займаються.
«Лідерський прорив» провели в оздоровчому таборі «Водограй» в Карпатах. Нас поселили в кімнати, а на наступний день у нас почалися навчальні дні. На заняттях перевіряли наше домашнє завдання. (Потрібно було за певну кількість днів провести захід для дітей, організувавши при цьому команду, яка буде у всьому тобі допомагати.) І в цей же час нам вказували на наші помилки і розповідали, як їх потрібно виправляти. А після перевірки домашнього завдання ми почали вчитися створювати команди не тільки із знайомих нам людей, але з дітьми з інших міст.
Заняття проходили у вигляді лекцій, ігор, завдань, походів. Всі знання, які ми там отримали, поступово змінювали наш світогляд. Ми мали можливість самі організовувати благодійні акції: суботник, очищення водойм або створення клубів за інтересами. Нас вчили слухати і чути музику природи, бачити унікальність світу, який нас оточує, помічати шляхетні й гідні вчинки кожного з нас, знаходити і виправляти свої недоліки, а головне - перетворювати їх на переваги. Але найважливіше те, що в нас виховували людяність! Ми дізналися, що таке «здорова конкуренція». Конкурувати, йдучи «по трупах» - це означає заздрити, але через заздрощі виросте підлість, а з неї - зло. Тому не можна побудувати щастя на руйнуванні! Ми вчилися ставати лідерами, не дивлячись на труднощі. При цьому, не принижуючи і не ображаючи інших, вирішували проблеми разом, радячись один з одним. Ми намагалися чути один одного. Це дуже важливо для кожної людини, яка хоче домогтися успіху в житті. Як казав наш лектор, Шуть Микола Миколайович: «ЛІДЕРСТВО - це ситуація, а не довічний орден».
Для лідера головне - повагу оточуючих людей, своєї команди, а його потрібно заслужити! Це важко, але утримати - ще складніше.
Ви знаєте, цей проект настільки змінив моє життя, мій характер, мій погляд на події, що я іноді себе просто не впізнаю. Коли бачиш навколо себе стільки потрібною, корисною і важливою для всіх людей інформації, так хочеться донести це до кожного. Хочеться поділитися тими знаннями, які ти отримав, показати молодому поколінню всю необхідність вміння дружити, співпрацювати і знаходити спільну мову з різними типами людей.
І ми будемо мати таку можливість на третьому модулі, де будемо розповідати новим учасникам проекту те, що зрозуміли, дізналися, будемо ділитися помилками і робити з них висновки. Я вже з нетерпінням чекаю наступного модуля, щоб дізнатися ще більше корисних речей і отримати навички життя в такому непростому сучасному світі.
