Чи корисна графоманія?
Ви відчуваєте письменницький свербіж в кінчиках пальців. У вашій голові рояться розумні думки. І ви б хотіли поділитися цими ідеями з іншими, але вас зупиняє презирлива кличка «графоман» ...
Вам навіть ніяково: ви - не професійний письменник, не журналіст, ви навіть не думаєте заробляти подібним чином на шматочок хліба з маслом. Вам просто хочеться писати. І ви побоюєтеся, що подібне бажання викличе насмішки оточуючих, ви не хочете зіткнутися з неприйняттям і нерозумінням з боку близьких людей. Тому що загальновідомо: графоманія - Це баловство для тих, кому нічого робити. Графомани не надто обтяжені інтелектом. І взагалі, графомани - це невдахи від письменства або журналістики. Тому що - якщо пишеться щось цінне, то чому воно не оплачується?
Як і багато загальновідоме, подібну думку про графоманів є в корені неправильним. Графоманом може виявитися і вельми освічена людина, і від професійного письменника або журналіста його відрізняє тільки одне - він не збирається заробляти таким чином, а пише заради власного задоволення. А письменство заради власного задоволення - теж нелегка праця.
Звичайна проблема графоманів - їх тексти непрофесійні, мають масу недоліків. Але це зовсім не означає відсутність таланту чи здібностей до письменницької праці. Це - відсутність досвіду, певних знань. І подібний недолік виправляється з часом (якщо, звичайно, сам пише в цьому зацікавлений).
Так, є й ті, які в принципі не можуть писати - ну, обділили людини при народженні подібними здібностями, зате дали якісь інші натомість, буває. І все одно може мучити письменницький свербіж. Знову ж таки - нічого страшного, навіть така «неякісна» графоманія здатна принести користь.
Ось ми і підійшли до ключового питання: чи корисна графоманія і взагалі навіщо і кому вона потрібна?
Графомани були завжди. Як тільки людство винайшло писемність, тут же з'явилися перші графомани. І чим більше удосконалилося поширення письмової інформації, тим більше ставало графоманів. Зараз їх число досягло максимуму (у порівнянні з минулими часами). Ще б пак, у графоманів з'явилася можливість писати не в стіл. Інтернет надає безліч майданчиків для розміщення текстів, в тому числі і непрофесійних - починаючи від блогів і закінчуючи різними письменницькими / журналістськими порталами. І якщо до появи Інтернету було лише два варіанти: в стіл або публікація за свій рахунок (вельми обмеженим тиражем, тільки для друзів і родичів), то тепер будь графоман може вийти на інтернет-простори зі своїм текстом напереваги.
І в результаті у читачів збільшується вибір. Читач вже не зобов'язаний задовольнятися тим, що пропонують видавництва, які, між іншим, вельми обмежені своєю політикою, фінансами і так далі. Він може почитати щось альтернативне, отримати інформацію з інших джерел - суто неофіційних. Попадаються досить цікаві речі. Так що графоманія одних виявляється корисною для інших.
Що ж стосується самих графоманів, то тут у наявності явна користь. Причому графоманія для графоманів корисна навіть у тому випадку, якщо тексти слабкі.
Графоманія - це заняття, що займає певний час. Дуже корисне для людей самотніх, яким часто просто нічим зайнятися. Графоманські пориви корисні для дітей і підлітків - допомагають в освоєнні рідної мови, розвивають мислення, та й пропонують гарну альтернативу розпивання пива в невідповідному компанії. Розміщення текстів на сайтах, де передбачена можливість залишення коментарів читачами, допомагає обзавестися цікавим колом знайомих. Суцільна користь!
Є і ще один нюанс. Нерідко до письменництва тягне людей, які почуваються нещасними. Втрата близької людини, смуга невдач в житті та інші неприємності, які призводять до стресів і депресивних станів, частенько призводять і до графоманії. Що цікаво: письменство в цьому випадку працює подібно хорошого психолога і дозволяє впоратися з депресією, повернутися до нормального життя. Виливаючи папері (монітора) свої проблеми, формуючи з них художня розповідь або аналітичну статтю, людина виліковує власну душевну травму. Це набагато корисніше й ефективніше цілого набору антидепресантів. І важливу роль відіграє підтримка читачів.
Не дарма в Інтернеті розплодилося стільки блогів, персональних сайтів і так далі - в наш час повальних стресових ситуацій подібна віддушина вельми і вельми корисна. А комусь навіть дозволяє заробляти.
Так що графоманія - штука хороша, і навіть можна сказати, що графоман - це звучить гордо. Графоман - це людина, яка сама справляється зі своїми психологічними проблемами, людина, яка абсолютно безкоштовно надає в розпорядження читачів яку-небудь інформацію або просто цікаве читання.
І графоманія - корисна. Як для самих графоманів, так і для читачів. Ну а якщо вам не подобаються графомани, якщо ви не бажаєте читати непрофесійно написані тексти, то просто поверніться до них спиною і читайте офіційно схвалену (тобто випущену видавництвами) літературу. Але не кажіть, що графоманія - погано. Тому що це невірно.
