Традиції української Політики
У наших політиків є традиція, на передодні виборів скидати владу і влаштовувати показові виступи народних фріків. Проходить це діяння, як правило, на майдані. Не пропустіть! Нове шоу - «Україну мают« таланти »!». Учасники: народні депутати, іноземні інтервенти, а так само маргінальні угруповання, бомжі, кримінальники, Тітушки. силові структури і всі кому не лінь. Показові виступи демонструють на весь Світ, щоб привернути бажаючих попрілюбодействовать мозок і навіть взяти участь. Ціна договірна. Обивателям плоть від 50 до 100 євро (залежно від напруження пристрастей і погодних умов). Деякі особливо альтернативно обдаровані виступають безкоштовно. У зв'язку з цим не полінуюся процитувати мою улюблену фразу сказану генералом Петровим - "Кожен в міру розуміння працює на себе, а в міру нерозуміння - на того, хто розуміє більше".
Після шабашу в Україні приходить нова влада. Це дуже зручно. Тому спитати за вкрадені гроші та ін. злодіяння ні з кого. І грабіж народу починається з чистого аркуша, новими обличчями і традиційними народними нелюбимця. Тому відповісти за злочини перед народом крім Юлії Володимирівни як би нікому. Я намагався підняти це питання і описував його в своїх минулих статтях. Спочатку не міг змиритися з жахами в освіті та науці, з якими мені довелося зіткнутися особисто, потім виявилося що все на багато серйозніше. Результатом занепаду науки і освіти вже стало зниження інтелектуального рівня багатьох і деморалізація суспільства. Що призвело до повальної безробіття, низькою працездатності на робочих місцях та інших соціальних лих. Країна працює за схемою одного відомого анекдоту: «За що тебе посадили? - За хабар. - А випустили за що? - За хабар! ". Так і у нас. Не тільки садять, а й звільняють, але вже за те, що НЕ береш хабарі і намагаєшся працювати по совісті. Ситуація на стільки запущена, що створюється враження, що якщо почнеться боротьба з корупцією, то завалиться не тільки економіка України, а й порушаться всі фінансові відносини до яких так звикли наші громадяни. Для багатьох це здається банальними і тривіальними речами. Зараз народну увагу прикута не до проблем, а до майдану. До речі і щодо нього на розум приходить вже інший анекдот: «Терористи захопили винні льохи Масандри, і четвертий день не можуть сформулювати свої вимоги.». Хоча в нашому випадку і не можуть і не хочуть. Поки вони не хочуть, політики користуються піар-акцією майданутих: торгуються, набивають собі ціну, беруть нові кредити, планують чергові схеми по продовженню грабежу країни, прогинаються під тіньовими васалами. А що ж звичайні громадяни? Хоча кого вони хвилюють ... Терпіти - неможливо, чинити опір - марно. Та й як? Держава до проблем звичайних людей байдуже. Опозиція дотримує свої меркантильні цілі. Скаржитися в організації з прав захисту людини, ООН, FIDH? Просити притулку в інших країнах? Кому ми треба ... У вас є для цього час і знання? Будь-яке народний опір буде перекручено продажними ЗМІ, за накрадені у народу гроші олігархів, як останнім заманеться. Самостійно обивателі не піднімаються - їх підіймають лідери, за накрадені гроші. Милуйтеся громадяни! Все сплачено! Часи змінюються, а вдачі залишаються. Фраза 123 року до н. е. актуальна і сьогодні - «хліба і видовищ!».
Тасується нова колода карт за столом сидять досвідчені шахраї, тобто шулери, що грають на награбовані кошти. Стежити за грою вже не цікаво, приймати участі - себе не поважати, перешкоджати - не вистачить ні грошей, ні сил, та й простим смертним це не дано. Що робити? Питання риторичне?