Якими правилами руху вчать в автошколах? Спостереження учня
Учень - це «чайник», якого викладачі наповнюють знаннями, як господиня наповнює реальний чайник водою. В автошколі, як і в будь-який інший школі, в «чайник» зазвичай заливають «води» більше, ніж він здатний в себе вмістити. І чимало з того, що «вбивають» в голову, нечасто нагоді на практиці.
Правила дорожнього руху (ПДР) для багатьох громадян з водійськими правами є більш, ніж на 50 відсотків, «terra incognita» - невідомою країною. При цьому вони в реальному житті майже не порушують правил - вони просто не потрапляють у такі ситуації, коли потрібно дійсно глибоке знання цих правил.
Одного разу на головному перехресті нашого невеликого міста проводилося міжнародне змагання регулювальників. Кажуть, що дивитися на учасників змагань було одне задоволення. Одягнені у форму своїх країн, регулювальники «виробляли» такі артістічеcкіе рухи тіла - замилуєшся! Але їх виступами милувалися лише глядачі. Водії ж, доїжджаючи до перехрестя і бачачи незвичайного одягненого в стандартну форму своєї країни подає сигнали іноземного регулювальника, впадали в стан ступору.
Правильно реагували тільки на побутову мову жестів змагаються, типу «давай-давай, проїдь швидше». Це говорить не стільки про тупості водіїв, скільки про повну відсутність практики. Чи часто ми бачимо живих регулювальників на наших перехрестях? Але при здачі заліків та іспитів по ПДР тема «Регулювальник» займає чималу частину питань у квитках.
Дуже «жорстко» проводиться комп'ютерний контроль знань на заліках по різних розділах ПДР. Мінімальні вимоги для отримання заліку - правильно відповісти на 49 з 50 питань, розділених на 5 квитків по 10 питань. На рішення відпущено по 10 хвилин на квиток. І це не те ж саме, що відповісти на 50 питань за 50 хв. Якщо якесь питання змусить задуматися на кілька хвилин, на решту питань квитка може просто не вистачити часу, що залишився. Час, заощаджений при швидких відповідях, не додається до часу на відповіді в інших білетах. При гарній підготовці на здачу заліку йде хвилин 20-25.
Здаючи заліки, практично стикаєшся з підтвердженням старої приказки «Тихіше їдеш - далі будеш!». Іншими словами, «Повільніше відповідаєш на запитання - швидше здаси залік», хоча в реальних умовах всі рішення доводиться приймати практично моментально, адже обстановка вкрай рідко дає можливість розмірковувати над дорожньою «проблемою». Такий автоматизм виробляється тільки під час практичної їзди. Кажуть, що тільки після 3000 км настає той час, коли водій може вважати, що він більш-менш відбувся. Буде потрібно ще років п'ять, щоб водій досяг свого вищого рівня, придбав «власне обличчя». Далі всі навички потрібно просто зберігати.
Укладачі списку питань для контролю знань дуже постаралися, щоб здача заліків не видалося легкою. Використовується весь психологічний арсенал, щоб заплутати учня і довше «поганяти» його по кожній темі. Використовуються і «чесні», і «нечесні» прийоми.
Наприклад, на малюнку наводиться ряд дорожніх знаків, під якими стоять номери від 1 до 5. Вам потрібно вибрати відповідно з питанням конкретний знак. Ви правильно вибираєте потрібний знак, дивіться на його номер, вказуєте цей номер і «тиснете» клавішу введення, а потім дивуйтеся, якщо комп'ютер «говорить»: «Невірно». Ви, природно, обурюєтеся. Чому так? І тут помічаєте, що обраний вами номер знака стоїть під іншим номером відповіді. Коротше, «потрапили». Не треба було поспішати, треба бути уважніше!
Подібних «дурних» помилок роблять всі учні автошкіл чимало. Іноді викладачі жартома сперечаються з учнями, що ті з першого разу не здадуть залік. Серед учнів завжди знайдуться такі, які скажуть: «А мені не слабО!» І з тріском програють суперечку.
У квитках дуже багато питань з акцентом на знання точної назви або терміна, а не на сенс. У списку відповідей на питання квитка дається кілька майже не відрізняються за змістом варіантів. Якщо точно не пам'ятаєш назву, легко можна вибрати «неправильний» відповідь. Думаєш - а чи треба знати точну назву дорожнього знака, коли прекрасно розумієш його сенс? Питання риторичне: для здачі заліку - треба!
Іноді при повторній здачі заліку на екрані з'являється знайома картинка, на якій минулого разу ти «залетів». Особливо не вникаючи у зміст відповідей (ми тепер учені!), Швидко вибираєш «правильний» і відповідаєш ... неправильно. Виявляється в списку відповідей «правильний» змінив місце. Так влаштована комп'ютерна програма. Уважніше читайте відповіді!
Ну от, нарешті здані всі заліки та іспит. «Чайник» підвищив свій ранг, став посвяченим у книгу одкровень ПДР. Вже тепер він продемонструє даішникам свої «глибокі» знання. Якщо і буде порушувати правила, то по-розумному. Даішники не помітять.
Іноді колишні учні приходять до нашого викладачеві з питанням: «Чи правильно мене оштрафували?» Наш улюблений викладач, вислухавши «історію», відповідає: «Правильно! Але не за порушення! Його не було. Ви заплатили штраф за погане знання ПДР».
Часто буває, що офіцер ДАІ штрафує нас не за реальні порушення, а саме за погані знання, коли нам нічим заперечити на зауваження. Наші слабкі знання ПДР та зовнішня впевненість працівника ДАІ змушують нас швиденько «здатися» і про всяк випадок заплатити штраф.
Але знайте: вчитися ніколи не пізно! Навіть якщо у вас вже є водійські права. Вчіться і у випадку, коли мають рацію, вмійте відстояти свою правоту. Удачі вам на дорогах!
