Марія Егіпетская- Велика Грешница?
Що можемо знати ми про життя святої Марії Єгипетської? Народилася вона в Єгипті. У двадцять років покинула своїх батьків і пішла в Олександрію. Там Марія позбулася свого цнотливості і надавалася гріха перелюбу. Вона вважала, що сенс життя полягає в задоволенні плотських бажань, і сімнадцять років вона созблазняла юнаків і творила блуд. Жила Марія бідно, заробляла пряжею, але гріх здійснювала безвозмедзно та плати за це не брала.
Довго Марія жила таким життям, та й інший їй було не треба. Одного разу, побачила вона безліч народу і поспішила за ним. Народ йшов з Лівії та Єгипту до моря, що-б потім відправитися в Єрусалим на свято Воздвиження Святого Хреста Господнього. Марія разом з усіма зайшла на корабель і відправилася до Єрусалиму. Тільки мета її перебування на кораблі була зовсім інша. Вона шукала місце, де збереться безліч чоловіків, що б вгамувати пристрасть похоті. Саме свято їй був мало цікавий, вона шукала тих, з ким можна віддатися розпусті. Весь час на кораблі та в Єрусалимі, до свята, Марія вдавалася гріха.
Настало свято Воздвиження Святого Хреста, але Марія продовжувала спокушати юні душі і вводити їх у гріх. Побачивши, як всі йдуть до церкви, де знаходився Святий Хрест, Марія вирушила за ними і увійшла в церковний притвор. Людей було багато і Марія силою намагалася протиснутися до церкви, але невидима Божественна сила не дала їй цього зробити. Марія вирішила, що її не пропускає народ і приклала ще більше зусиль, що-б потрапити до церкви. Але як вона ні труділась- увійти не змогла. Всіх Господь пропукаться, але грішницю Марію пропустити не міг. Марія відійшла і встала в кутку церковній паперті. Тут вона відчула, що гріхи її не дають їй побачити Животворящий Хрест Господній. Торкнулася благодать її серця і вона гірко заплакала про все, що колись творила.
Довго плакала Марія, поки в глибині душі не побачила ікону Пресвятої Богородиці. Слізно благала вона Її. Просила вибачення за все свій кепські діяння і просила дати їй сил, щоб увійти до церкви і вклонитися Хресту Господньому, пообіцявши, що кине свої справи, як тільки доторкнеться до Хреста.
Марія повторила спробу і увійшла до церкви. Ні що вже не перешкоджало їй. Йшла вона зі страхом і трепетом, коли побачила Святий Хрест, впала і поцілувала його. Вона зрозуміла, що Господь прощає тих, хто кається і, тим пізнала таємниці Божі!
Вона вийшла їх церкви і стала молитися, дякувати Богородицю. Раптом, услашал вона голос, як би здалеку: «Якщо перейдеш за Йордан, то знайдеш блаженний спокій». Марія зрозуміла, що голос був звернений до неї. Вона поспішила на ринок, купила хліба і дізналася дорогу до річки Йордан. Довго йшла вона, не перестаючи молитися. Життя свою вона закінчила в пустелі. Одна ходила вона по пісках і молилася. Перш ніж, знайти святість, Марія відчувала заклики плоті. Пристрасті її терзали ночами і не давали спокою. Але з молитвою і вірою в Господа вона перемогла їх.
Так само і ми, як Марія Єгипетська, намагаємося прийти до Бога. Але життєве болото тягне нас назад. Чи не стукаємо ми й не плачемо про це, а пливемо за течією життя. Як часто хочемо моліться- але молитви немає, хочемо любіть- але серце давно закам'яніло, хочемо почати нове життя-але волі немає, вона розклалася на составняе частини, на мрії, бажання і тугу. Миттєвостями ми плачемо і сумуємо, думаючи: «Невже нам закритий шлях до Бога?», Але потім заспокоюємося, забуваємося, поринаємо назад в життєві проблеми, часом і не понімая- для чого живемо? Зовсім не так було у Марії Єгипетської. Не змогла вона прийти до Бога і її охопив страх, жах, вона побігла за порятунком ...
