«Береш чужі і на час, віддаєш свої і назавжди»
«Береш чужі і на час, віддаєш свої і назавжди»
Російським банкам доведеться прийняти той факт, що росіяни стануть брати кредитів менше, а віддавати - більш неохоче. Не тому, що шкідливі, а тому що нема на що. І банкам, і самим росіянам ще належить усвідомити: гроші частіше займають там, де населення багатіє, а не бідніє.
Зростання роздрібного кредитування в РФ через рік сповільниться до темпів, порівнянних з темпами зростання мінімальних доходів населення країни. Таку жорстку, за російськими мірками, оцінку озвучила голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна під час зустрічі з представниками банківської спільноти на тему «Регулювання діяльності комерційних банків».
За даними Росстату, середньомісячна номінальна нарахована заробітна плата в РФ за підсумками 2013 збільшилася на 12,3%. За підсумками 2014-го її зростання навряд чи буде сильно вище. Якщо прогноз Ельвіри Набіулліної збудеться, через рік темпи зростання роздрібного кредитування впадуть більш ніж удвічі. Те, що радує Центробанк, чи викличе захоплення у самих кредитних організацій.
Російські банки - особливо якщо послухати заяви їхніх керівників в останні роки - звикли до того, що у нас нескінченний підйом, доходи громадян постійно збільшуються, споживання неухильно зростає, а криза 2008-2009 років був маленьким темним плямкою на тілі вітчизняної економіки, яке вже давно розсмокталася. До нової споживчої цивілізації, коли можна не збирати роками на пральну машину і телевізор, не кажучи вже про автомобіль, а просто купити їх в кредит, звикли і багато росіян.
Подумавши про те, що Росія вступає або (в гіршому випадку) в нову економічну кризу, причому цього разу викликаний внутрішніми, а не глобальними причинами, або в довгострокову стагнацію, - огидно і дуже не хочеться. Але можливо доведеться. Фінансова грамотність в нових економічних умовах буде проявлятися не в тому, щоб брати кредит під найнижчий відсоток або співвідносити суму позики зі своїми фінансовими можливостями. Не в тому, щоб не вважати жартом знамениту формулу будь-якого кредиту: «Береш чужі і на час, віддаєш свої і назавжди». А в тому, щоб в принципі сприймати кредит як крайній захід. Щоб стримувати споживчі апетити, якщо немає ясності з роботою і особистими доходами.
Банкам в такій ситуації доведеться знижувати ставки за роздрібними кредитами, нарощувати заставне кредитування за рахунок зменшення незабезпеченого, змиритися з загрозою збільшення прострочення, та ще й готуватися до можливих змін моделі споживчої поведінки громадян. Звичайно, молоді росіяни навчилися західним стандартам постійного життя в борг. Але у їхніх батьків, не кажучи вже про бабусь з дідусями, живі в пам'яті зовсім інші стандарти - відкладати копієчку на чорний день, не купувати зайвого, робити запаси картоплі, крупи і цукру.
Поведінка росіян в умовах нового і, можливо, затяжного економічного спаду передбачити не важко. З одного боку, майже дві третини наших співгромадян, згідно з даними недавнього опитування ВЦИОМ, як і раніше не мають заощаджень. Споживчі звички нечисленного середнього класу (олігархів в розрахунок не беремо, чи не вони головна клієнтура споживчого кредитування) як і раніше не мають нічого спільного з убогістю більшості населення. З іншого боку, у більш молодих росіян немає досвіду їхніх батьків і дідів «відкладати життя на потім», терпіти нестатки, жити заради світлого майбутнього. Вони хочуть все тут і зараз. Інша справа, що банкам не стане краще від того, що молоді і нахабні будуть брати позики, не замислюючись про те, як їх повертати. Невипадково посилення відбору потенційних позичальників стає модним банківським трендом.
По любому, динаміка споживчого кредитування в Росії в найближчі роки стане знижувати стану всієї російської банківської системи. Прогнози ЦБ в такій ситуації стають сеансом психотерапії, готують банкірів до нових важких часів. Втім, банкіри вже й самі розуміють, що хвиля відкликань ліцензій, набіги вкладників і уповільнення темпів зростання роздрібного кредитування - це не стільки причина, скільки наслідок глобальних процесів, що відбуваються в російській економіці.
