У чому суть міфу про ленінської гвардії?
З періоду правління Хрущова було поширене вираз «ленінська гвардія» як синонім «твердокамінних» прихильників Ілліча, його вірних послідовників. Все виходить красиво і просто. Передовий клас суспільства - пролетаріат. Передовий загін пролетаріату - компартія. Її очолює Центральний комітет (ленінська гвардія). А веде його до перемог «вічно живий» Володимир Ілліч.
Схема виглядає дещо комічно. Але приблизно таку дислокацію припускали ідеологічні канони, звироднілі в порожню схоластику. З тих же пір, особливо в період перебудови, багато писали про те, що Сталін знищив ленінську гвардію з заздрощів, ревнощів і спраги влади. Неначе одна людина здатна панувати над величезною країною!
Звичайно, деколи в горах один камінь, що скотився викликає каменепад, а від гучного звуку може зірватися сніжна лавина і змести все на своєму шляху. Але для подібних катастроф попередньо потрібно цілий комплекс явищ, починаючи з того вікопомного моменту, коли почалося воздиманіе гір (чи не від «зіткнення плит», як припускає популярна нині гіпотеза, а від набагато більш складних і не цілком зрозумілих процесів геодинаміки, що визначаються поєднанням зовнішніх і внутрішніх сил Землі).
Про якоїсь міфічної ленінської гвардії не доводиться всерйоз розмірковувати вже тому, що її не існувало. Як не ставитися до більшовиків і їх керівникам, треба визнати, що це були своєрідні і дуже різні люди зі своїми поглядами на життя, революцію, партію і державну владу.
Троцький тільки в середині 1917 приєднався до більшовиків і завжди мав претензії на власне лідерство.
Свердлов, досить загадкова фігура, проявив себе як талановитий організатор часів Жовтневого перевороту і військового комунізму, нерідко віддавав злочинні накази. Але в Раду народних комісарів, очолюваний Леніним, він не увійшов. Правда, став головою ВЦВК.
Досить дивно, навіть підозріло поводився Свердлов під час замаху на Володимира Ілліча - поспішив зайняти його кабінет, потім швидко наказав стратити Каплан в Кремлі (!) І для чогось спалити її труп.
Найбільш жахливим розпорядженням Свердлова була Директива Оргбюро ЦК за його підписом від 24 січня 1919 року. Там наказувалося провести масовий терор до всіх козакам, які брали участь у боротьбі з радянською владою. Звичайно, йшла жорстока громадянська війна, де з обох сторін були «перегини». Але в даному випадку такий терор припускав посилення міжусобиці і збільшення жертв серед мирного населення. Це була його особиста ініціатива. Тому в день смерті Свердлова, 16 березня того ж року, Пленум ЦК партії дану директиву скасував. До того часу Громадянська війна на півдні Росії спалахнула з новою силою.
Чи можна відносити до ленінської гвардії видних лідерів більшовиків Зінов'єва і Каменєва? Вони виступили проти пропозиції вождя про збройний переворот, привселюдно заявивши про це. У своєму уявному «Заповіті» Володимир Ілліч дав характеристику найближчим соратникам, з яких тільки Сталін представлений як «твердокам'яний» ленінець, та й то із застереженням.
У тому-то й полягала складність становища Леніна як вождя (а після нього - Сталіна), що не було в нього ніякої гвардії, беззастережно його підтримуючої. Домагаючись своїх цілей, він лавірував, переконував, часом загрожував відставкою. Тільки в кінці 1930-х років Сталіну вдалося створити соціалістичну монархію на основі народної демократії після жорстокої внутрішньопартійної боротьби.
Наслідки жовтня позначаються досі і будуть, так чи інакше, впливати на історію Росії в майбутньому. Це треба зрозуміти і визнати, а тому не вносити в історіографію марну полеміку або оцінювати минуле з позицій прокурора або адвоката. Історичні події треба не судити, а осмислювати.
