День перший ксерокопії. Хто залишив слід в історії?
Машинна копія документа, або ксерокопія, - справжнє благо сучасної бюрократії. Якщо раніше бюро були завалені штабелями довідок, то тепер до них додалися ящики копій з усіх можливих документів. Те, що вимагають в інстанціях з окремих людей і будь-яких організацій. Як же раніше бюрократія могла існувати без електронних копірів?
Першим був, як завжди, Стародавній Єгипет. Придумавши писемність, єгиптяни тут же почали нею зловживати, давши основу графоманії, балачок і документообороту. Звітність глиняних табличок і папірусів вели відповідальні особи, втім, не обтяжуючи себе рутиною кшталт копіювання. Для цього існував спеціальний прилад під назвою раб-переписувач. Він створював рукописно не дуже багато копій, але і витратних матеріалів споживав скромно. При вельми хорошій якості і в кольорі.
У темній справі бюрократії все ж більш помітні стародавні китайці. Апарат створення та відтворення документів досяг такого рівня, про який сучасні начальники можуть тільки мріяти. Мистецтво копіювання святкові переписуванням в Китаї довели до каліграфічних висот. До того ж відмінним засобом педагогіки було визнано доручення недбайливому учневі переписати зібрання творів Конфуція. Так, «Війни і миру» тоді ще не було, в чому китайський інститут освіти сильно втратив.
Практика стародавніх країн жила ще багато століть і могла б довше, якби не ці західні інтелектуали. Мабуть вирішивши, що Батьківщині не вистачає довідок, вони взялися винаходити всякі речі, міцно ввійшли в серця нащадків. Чого варті тільки вічно вимазані в копірку пальці, і спроби визначити, який же стороною підкладений цей чорнильний листок.
А адже почалося це ще в 1780 році. Один шотландець, Джеймс Уатт, видимо часто паскудився в свіжонаписані чорнилом довідках. Не довго думаючи, він записав на себе патент на спосіб цими ж чорнилами забруднити НЕ руку, а інший листок. Причому з читаним якістю. І не просто так, а вклавши потрібні листки в книгу, і припечатавши пресом. Виходила одна копія і один оригінал.
Пізніше цю ідею довів до розуму англієць Ральф Веджвуд. У 1806 році він додумався забруднити чорнилом цілий лист, і висушити його. При цьому кілька паперів і копірок, складених традиційним англійським сендвічем, давали в результаті і кілька копій. Зрозуміло, тут же він побіг в патентне бюро, заявити патентним бюрократам свій патент. Ще півтора століття чесні люди в усьому світі віддувався за таке вільнодумство. Хоча, зізнаюся, це краще, ніж кожен день сточувати по три залізних пера на перепис.
Що в справі копіювання документів застосовувалося слабо, так це друкарські технології. А саме - друк з готової основи. Книги - будь ласка, а от якщо прийти в друкарню 19-го століття і попросити зробити одну копію ордера на землю, то ввічливим покручуванням біля скроні точно не відбудешся.
Але заперечити цим фактом вирішив Томас Едісон, якому було більше всіх треба. У тому числі винаходів. До того моменту, в 1876 році, Томас вже був завсідником патентного бюро США. І чергового його приходу з ще однією гучної, смердючій і бруднить мастилом машиною ніхто не здивувався. Штуковина називалася мімеограф, була не дуже громіздкою, і, на відміну від деяких гіперболоїдів радянських інженерів, не стріляла лазерними променями. Зате вміла плодити копії, і не п'ять штук, а п'ять тисяч. Але вимагав він спеціальної друкованої основи, так що копірнуть разок будь-який папірець було не з руки.
Втім, цей апарат був доопрацьований до пристрою, відомого як ротапринт. Який використовував і СРСР у першій половині 20-го століття.
З тих пір лідерство у важкому справі просування паперових завалів взяли американці. Оскільки світ все ще страждав, паскудячись копірку і налагоджуючи ротапринта, за справу взявся Честер Карлсон. Між іншим, виходець з патентного відділу нью-йоркської фірми «Меллорі», що неспроста. Покопавшись в розумних книжках, він знайшов стародавню угорську легенду про електричні властивості якихось дивних речовин на світлі, і відправився виконувати пророцтво. Довго чи коротко, але 22 жовтня 1938 диво сталося. Перша ксерокопія вийшла з нового апарату.
Як справжній американець, Честер не зупинився на досягнутому. У союзі з фірмою «Халоїд» він придумав ще багато модифікацій цього моторошного пристрою - ксерокса.
І продовжує донині, адже відомий «Ксерокс» (Xerox) це і є «Халоїд» ...
Що з цього вийде, покаже час. А нам залишається стежити за новинами - про те, що легіон з півтора мільйона бюрократів зріс ще на десять відсотків.
