Рецензія на фільм Конвой (Convoy, 1978)
Я дуже поважаю відомого нашого кінознавця Сергія Кудрявцева, але завжди боровся і боротимуся в міру своїх сил з існуючим в деяких, у тому числі дуже освічених, колах повір'ям, що назва іноземного фільму можна переводити виходячи з контексту. Тому, вибачте мене, але раз картина Сема Пекінпа називається «Конвой», то і переводити слід саме так, а не «Автоколона», «Потік машин» або ще як заманеться. А то так і «Термінатор» можна охрестити «Кіборг-вбивця з майбутнього» (що, до речі, і робили особливо альтернативно обдаровані власники відеосалонів) Втім, не будемо про сумне. Поговоримо краще про сюжет фільму.
Мартін Пенуолд по кличці «Гумовий каченя», «Свинарник» (він же «Машина любові») і «Павук» Майк - представники важкою, але романтичної професії. Вони далекобійники. Друзями їх не назвеш, але й інтелігентське поняття «товариші по службі» або «колеги» тут теж не до місця. Їх об'єднує спільна справа і дорога, а дорога, як відомо, місце небезпечне і не кожному по зубах. Особливо коли хтось спеціально будує тобі підступи і намагається підставити, як це робить не в міру жадібний до грошей шериф Лайл Уоллес.
Уоллес не приховує свого презирливого ставлення до «шоферюга», але при цьому чудово знає, як з ними розмовляти, знає їх позивні і любительську частоту, на якій спілкуються всі водії. Ці відомості він, само собою, використовує не на благо платників податків, а для періодичного поповнення власної кишені. Прикинувшись старим другом «Гумового каченяти», шериф обманом заманює всіх трьох у пастку і змушує розщедритися по повній.
Шоферам подібне ставлення, природно, не сподобалося. Тому, знову зіткнувшись з нечистим на руку представником закону в найближчій придорожньої закусочної, і поки «Каченя» розважався в кабіні своєї вантажівки зі знайомою офіціанткою, «Свинарник» і «Павук» Майк вирішили трохи пожартувати над шерифом. Однак у охоронця порядку з гумором виявилося не дуже. Слово за слово і скандал цілком закономірно перейшов на рівень бійки. Сперечатися з офіцером поліції - це не дуже добре, битися в його присутності - нерозумно, а колошматити патрульних при виконанні усіма підручними предметами - це вже кримінальний злочин. Усвідомивши цей факт, вся водійська братія спішно покидає забігайлівку і відправляється в бігу в бік кордону штату.
Однак наші друзі недооцінили завзятість старого пройдисвіта Уоллеса, який поклявся у що б то не стало наздогнати конвой і запроторити усіх причетних всерйоз і надовго. Втім, і шериф, при всій своїй цапиною впертість, не розраховував, що вже через пару днів тріо втікачів буде вести за собою колону з сотні большегрузов, і сам губернатор штату Нью-Мексико буде шукати зустрічі з «Гумовим каченям», сподіваючись використати цей конфлікт як трамплін для свого висунення в сенат ...
***********************************
Згідно з отриманими даними, ця стрічка значиться на 77-му місці за відвідуваністю серед всіх зарубіжних стрічок, що виходили в радянський прокат. Досягнення не аби яке, але все-таки. Я, до речі, теж вперше побачив цей фільм саме в радянському ще кінотеатрі. І пам'ятається, мені навіть сподобалося. На жаль, це відчуття повторити через роки мені не вдалося.
Брехати не буду, з творчістю Сема Пекінпа я знайомий поверхово. Режисер помер в 1984, залишивши в кінематографі досить помітний слід. Мені поки що вдалося побачити картини «Солом'яні пси» з Дастіном Хоффманом, його останній фільм «Уїк-енд з Остерманом» і, власне, «Конвой». Повинен сказати, що якщо робити висновки на основі цих трьох картин, то можна сміливо сказати, що до кінця свого яскравого життя майстер вестернів і бойовиків трохи здав.
Мені, людині 21-го століття, змученому хлібом і видовищами, важко судити про те, яке враження міг призвести цей фільм в момент свого виходу на екран, але думаю, він не став подією. З точки зору екшна - картина вийшла досить млявою. Одними гонками на вантажівках нікого не здивуєш і це мелькання металу, скрип шин і стовпи пилу самі по собі швидко втомлюють. Не вистачає драйву і напруженості, як в пізніших картинах про «Божевільного Макса» або «Індіану Джонса». Відверто не вистачало пригод. Якби не більш-менш «живий» фінал, то загальну суть фільму можна було б звести до фрази «ми їхали, їхали, їхали і ... приїхали». Що стосується нібито політичній, викривальній складової, яка нібито маячить на горизонті з появою в кадрі брехливого губернатора, то тут цей сюжетний хід явно був зайвим і якось не вписувався в загальну фабулу.
Головні ролі в картині виконали досить відомі актори - Кріс Крістофферсон, нашому поколінню більш відомий за трилогією «Блейд», де він зіграв роль наставника Блейда, Уїстлера. У «Конвой» у Крістофферсон головна роль, харизми йому не позичати, так що він цілком вписався. Також в картині знялися: Берт Янг (Полі зі знаменитої серії фільмів про «Роккі»), Ернест Боргнайн, Елі МакГроу і Сеймур Кассел.
Мені в руки, як зазвичай трапляється зі старими фільмами, що побували в радянському прокаті, попалася повновага копія тривалістю 110 хв. За відсутності в деяких місцях старого доброго дубльованого перекладу стало ясно, що картина зазнала значних цензурні зміни. У загальній складності її тривалість скоротили десь хвилин на 20-25, почікать всі більш-менш «некоректні» сцени плюс вирізавши пару зовсім нешкідливих діалогів.
Резюме: Цілком глядабельний кіно з жанру роудмуві. Не шедевр і не кращий фільм цього режисера, але однозначно більш цікавий, ніж деякі частини франшизи «Форсаж».
