Досвід модернізації бібліотек Чуваської Республіки

Модернізація бібліотек стала особливою віхою в розвитку бібліотечної справи Чуваської Республіки, яка забезпечила перехід на нові технології обслуговування, дозволила використовувати різноманіття інформаційних ресурсів в інтересах жителів республіки.

У бібліотечному обслуговуванні села були проблеми, які вимагали негайного вирішення. Одна з них - стан книжкових фондів. Майже половину книжкових фондів становила морально застаріла література, значно зросла частка їх зношеності, скоротилися нові надходження. Це вело до ослаблення ролі бібліотек у просуванні читання та інформаційного забезпечення сільського населення.

Іншою проблемою було слабке стан матеріально-технічної бази. Багато сільські бібліотеки розташовувалися в непристосованих приміщеннях, 7 - перебували в аварійному стані, 118 - потребували капітального ремонту. Критичним було відставання сільських бібліотек в технічному оснащенні: відсутня телефонний зв'язок (лише 8% сільських бібліотек мали телефони), кожна третя бібліотека недостатньо опалювалася, практично жодна централізована бібліотечна система не мала транспортних засобів для нестаціонарного обслуговування сільського населення та доставки літератури у віддалені від адміністративного центру населені пункти. Комплекти комп'ютерної техніки були тільки в центральних районних та дитячих бібліотеках. Це не дозволяло сільським бібліотекам повною мірою виконувати функції, покладені на них суспільством.

Не менш гостро стояла проблема з кадрами, більша частина яких потребувала докорінного вдосконалення своїх професійних знань, придбанні нових умінь і навичок. Вищу і середню спеціальну освіту мали 73% бібліотечних працівників.

23 Розвиток системи інформаційних технологій зажадало від бібліотек формування фонду електронних носіїв інформації, в т.ч. створення власних баз даних.

На момент початку модернізації бібліотек в Чувашії Республіці функціонувало 685 бібліотек, з яких 87% перебували в сільській місцевості і ними користувалося 73% всіх читачів. У 2001-2002 роках був зроблений справжній прорив в комп'ютеризації сільських бібліотек республіки. Усі центральні бібліотеки та районні дитячі бібліотеки за підтримки Президента Республіки Н. В. Федорова отримали комплекти комп'ютерної техніки.

На базі центральних районних та міських бібліотек в Чувашії Республіці створена мережа, яка об'єднує центри правової інформації, де читачі в повному обсязі можуть отримати необхідну нормативно-правову інформацію. Бібліотеки формують власні електронні каталоги і мають доступ до інформаційних ресурсів провідних бібліотек світу.

Незважаючи на позитивні зміни, вони не повністю відповідали потребам нового покоління користувачів і рекомендаціям «Модельного стандарту публічної бібліотеки».

Відповідно до Указу «Про створення сільських модельних бібліотек в Чувашії Республіці» було покладено початок процесу модернізації.

Модельна сільська бібліотека - це багатофункціональний інформаційно-культурний та освітньо-просвітницький центр, що відповідає нормам і вимогам «Модельного стандарту діяльності загальнодоступною (публічної) бібліотеки Чуваської Республіки», затвердженого наказом Мінкультури Чувашії в 2007 р

Модельний стандарт діяльності загальнодоступною (публічної) бібліотеки Чуваської Республіки базується і на документах, що носять рекомендаційний характер: «Керівництво ІФЛА / ЮНЕСКО щодо розвитку служби публічних бібліотек» (1986, 2002) і «Модельний стандарт діяльності публічної бібліотеки» (РБА, 2001 г.).

Модельний стандарт охоплює основні аспекти роботи бібліотек: обслуговування користувачів, розміщення і організацію бібліотечної мережі, ресурсне забезпечення (фонди та обладнання, приміщення, персонал, фінансування), пропонує критерії оцінки ефективності діяльності бібліотеки. Органам місцевого самоврядування для організації ефективної системи бібліотечного обслуговування населення рекомендується керуватися принципами і нормативами, викладеними в даному документі.

Діяльність по створенню модельних сільських бібліотек в Чувашії була розбита на логічні етапи і передбачала матеріально-технічне, інформаційне та методичне забезпечення сільських бібліотек, обраних у якості базових.

У процесі модернізації була перебудована вся робота, інформаційні ресурси бібліотек, технології, реконструйовані приміщення. Змінився не просто вигляд бібліотек. Серйозно помінялися самі бібліотекарі: вони почали чутливо реагувати на все нове і прогресивне, перейшли на зовсім інший рівень мислення, світогляду і ставлення до справи.

Модернізація бібліотек дозволила вибудувати нову модель соціального партнерства, наочно показала ступінь авторитету бібліотек в місцевому співтоваристві, ставлення до них влади та бізнес-структур. Питання бібліотечної політики стали предметом пильної уваги з боку влади всіх рівнів - від районного до сільського. Влада і бібліотека стають діловими партнерами в творчій взаємодії, направленому на реалізацію єдиних цілей і завдань.

З модернізацією стався корінний перелом і в свідомості бібліотекарів, які почали чутливо і максимально творчо, щиро, з повною віддачею і величезним ентузіазмом реагувати на все нове і прогресивне, переходять на зовсім інший рівень мислення і ставлення до справи. Вони сміливо експериментують, перебувають у постійному творчому пошуку нових форм залучення читацької аудиторії, залучаючи їх у вільний діалог, що дозволяє визначити і найбільш комплексно задовольнити потреби читачів. Бібліотекарі виконують не тільки соціально-відповідальну, освітню місію, а й для багатьох юних читачів стають свого роду провідниками і вчителями в пізнанні всього нового, умінні орієнтуватися в будь-якому інформаційному потоці.

У республіці активно долаються технологічний розрив між містом і селом, диспропорція в отриманні інформації усіма групами населення. Завдяки тій системній роботі, яка проведена в Чувашії Республіці в сфері модернізації бібліотечної мережі республіки, можна вийти на новий рівень, який дозволить громадянам республіки і всім бажаючим в Росії та світі примкнути до них, створювати, умовно кажучи, і власний «Лувр», і будь-який інший нестандартний проект.

21 Тому можна розглядати зроблене в республіці як логічний розвиток напрацювань і вирішення тих завдань по перетворенню бібліотек зі сховища книг в реальні інформаційні, культурні та дозвільні центри. У бібліотеки, які, в свою чергу, будуть прискореними темпами впливати на модернізацію свідомості наших громадян і сприяти якнайшвидшому вирішенню всіх соціально-економічних проблем в країні.

Модернізація бібліотек безпосередньо пов'язана з активним впровадженням системи менеджменту якості. Успішним прикладом впровадження системи менеджменту якості можна назвати Чуваська республіканську дитячо-юнацьку бібліотеку (ЧРДЮБ), яка стала першою в Чувашії Республіці бібліотекою, яка має підготовлену до сертифікації систему менеджменту якості і, показавши цим, приклад сучасної модернізованої бібліотеки, відповідної вимогам сучасності.

Успішно завершена Програма модернізації сільських бібліотек вивела бібліотеки республіки на лідируючі позиції в країні. Підвищилася якість інформаційно-бібліотечного обслуговування, розширився асортимент послуг, що надаються користувачам. Підсумком проведення модернізації бібліотек Чувашії стало створення 500 модельних бібліотек.

Безсумнівно, що «головним завданням державної бібліотечної політики в перехідний період є модернізація бібліотек на основі інформаційних технологій в руслі загальносвітових тенденцій розвитку інформаційного суспільства, що дозволяє послабити негативний фактор наростаючих регіональних відмінностей у рівні бібліотечного обслуговування населення та ресурсного забезпечення бібліотек Росії.

«У сучасних умовах пріоритетними напрямами державної бібліотечної політики стають інформатизація бібліотечної справи, що розширює можливості доступу населення до інформації, і збереження бібліотечних фондів як найважливішої частини національних інформаційних ресурсів та культурної спадщини країни».

Як зазначив у своєму посланні Н. В. Федоров «Чувашія з майбутнього і для майбутнього», що «третій пріоритет республіки - розвиток і використання конвергентних інформаційно-комунікаційних технологій. Тотальне поширення бездротового зв'язку, поява нових пакетів комунікацій, навігаційних систем допомагає здійснити перехід до нового класу «віртуальних» послуг.

Доповнення широкосмугового інтернету проривними grid-технологіями дозволить використовувати обчислювальні надпотужні в режимі віддаленого доступу, поєднувати локалізацію і глобалізацію виробництва, обслуговувати людину, де б він не був, роблячи його, в кращому сенсі слова, громадянином світу і надаючи до його послуг результати праці всього людства .

Це дасть синергетичний ефект не тільки в сфері надання державних і муніципальних послуг населенню, наближаючи нас до створення «республіки без довідок», а й у розвитку споживчого та інфраструктурного секторів економіки.

Завдяки Н. В. Федорову в Чувашії Республіці буде розроблена спільно з Госкомсвязьінформом Чувашії, громадськими організаціями цільова програма щодо забезпечення загальної комп'ютерної грамотності населення республіки.

Всі амбітні цілі і завдання, про які йдеться в посланні «Чувашія з майбутнього і для майбутнього», можуть бути досягнуті і мати значення тільки при дотриманні двох обов'язкових умов:

- Якісна зміна стану нашої вищої освіти;

- Здорові люди, здорові фізично, інтелектуально і морально, духовно.

Про це ми не тільки багато говоримо, але і багато робимо, але дана тема і проблема кожен день, кожну хвилину повинні перебувати у фокусі суспільної уваги, оскільки, по суті, ніяких інших ресурсів у нас немає, а в сучасному світі саме людський ресурс - найголовніший.

Реалізація всіх поставлених завдань можлива лише при стабільному великому інвестуванні в сферу культури.

Основні завдання модернізації бібліотечної справи Чувашії на найближчий час:

- Інформатизація бібліотечної справи, що включає в себе впровадження і розвиток в бібліотеках нових інформаційних технологій;

- Створення механізму комплектування бібліотек в умовах становлення книжкового ринку;

- Забезпечення безпеки і збереження бібліотечних фондів;

- Розвиток міжвідомчої кооперації російських бібліотек, включення їх у світовій бібліотечний процес і світової інформаційний обмін;

- Реалізація та розвиток системи нормативних і правових актів, що регулюють бібліотечна справа.