Могильники історії, хто вони?
На сайті NEWSLAND 21.01.2011 відбулася дискусія, в якій обговорювалося недавню заяву про те, що РПЦ підтримала заклик єдиноросів про поховання Леніна.
Перебування в мавзолеї на Червоній площі тіла покійного лідера більшовиків Володимира Ульянова (Леніна) суперечить вітчизняної культурної традиції. Про це заявив глава синодального відділу РПЦ із взаємодії церкви і суспільства протоієрей Всеволод Чаплін. За його словами, тіло Леніна, виставлене на загальний огляд, фактично «перетворилося на туристичний об'єкт».
Сутність церкви в усі часи, з моменту її виникнення, полягала в тому, що вона була зобов'язана донести до простого народу основні ідеї існуючої влади. Соціалістичний період розвитку нашої країни, до речі, не є винятком, оскільки повне знищення церкви було в той час технічно можливо і легко здійсненно, якщо врахувати настрій трудящих мас, вперше повірили, що можлива побудова справедливого суспільства, суспільства трудящих, без експлуататорів і, в тому числі, духовенства.
Але Ленін на це не пішов. Він добре розумів, що в подібному випадку пропадала реальна і керована «зв'язка» влади з народом, а інститути політкомісарів на перших етапах розвитку явно не витримували конкуренції з церквою. Повне руйнування церкви в цьому випадку було б вельми і вельми недоцільним. Питання стояло тільки в тому, щоб «привернути» «залишки» церкви на службу нової держави, що й було успішно втілено в життя. Ленін навіть знайшов за потрібне, можливим і необхідним через 200 років після скасування Петром Першим у 1918 році поста Патріарха всієї Русі повернути цей пост церкви. В результаті оформився тодішній вигляд і статус церкви соціалістичного періоду: «неугодні» духовні керівники були просто знищені, а проповідували «приголосні».
Здійснювати таке ідеологічне, на перший погляд, парадоксальне співіснування виявилося досить просто, так як соціалістичні ідеї нічим не відрізнялися від ідей Старого і Нового завітів, Корану, та й від постулатів інших світових релігій. Навіть «Моральний кодекс будівника комунізму» часів Н.С. Хрущова повністю повторював всі заповіді християнських першоджерел.
Сьогоднішня «змичка» церкви з владою тільки підтверджує, що церква, укомплектована нині безпринципними і далеко не симпатичними «людці», що складаються в її управлінні, заради своїх шкурних інтересів і самовіддано готових сьогодні знову розіп'яти Христа, а заодно і весь російський народ, якщо цього зажадає існуюча влада і «отстегнет» за це взамін «40 Серебрянніков» в доларовому еквіваленті, знаходиться на службі і, природно, на «постачанні» у правлячого класу. Їй глибоко «наплювати», що сучасні ідеологічні цінності докорінно відрізняються від вищезазначених заповідей.
Соціалістичне (з відомою часткою похибки можна сказати християнське) рівність підмінене ринковими відносинами різних стадій цього «ринку» (бандитського, звіриного, дикого тощо), які системно збільшують «прірву» між багатими і бідними, що призводить до природного, фізичного вимиранню бідних. Причому, враховуючи сучасний реалістичне мислення трудящих мас, ніхто з їх числа не надіється і не вірить, що потім, в «царстві небесному», їм за їх непосильна праця і явно незаслужене попрання і приниження на землі воздасться сповна, а «нові росіяни» і їх сучасні наступники «наперсники розпусти», які відібрали у них все і назавжди, будуть покарані «Божим судом».
Нинішня, «нав'язана» владою псевдодіскуссія тільки підтверджує вищевикладене. «Винесення тіла» планується тільки для того, щоб вкрай «одурманений» народ «забув» про Леніна, який, по своїй суті і проведеної політиці, був набагато більш «християнином», ніж сучасні, «малограмотні» в цьому плані правителі, які тільки й можуть, що «відтворити» за народні награбовані гроші Храм Христа Спасителя, та з товстою свічкою і з нічого не виражає особою, що видає їх явне нерозуміння свого місця тут, стояти в церкві на Великдень.
А непомірна деталізація подробиць і фактів в деяких коментарях тільки «відводить» розсудливої людини від істинних основ відбуваються. Так панове з «Єдиної Росії» спеціально і вкинули цю думку для того, щоб цілком нормальні люди, обговорюючи далеко не актуальну на сучасному етапі розвитку Росії проблему, захопившись полемікою, «перегризлися» між собою. Нехай «рвуть глотки» один одному з приводу давно померлих, менше будуть думати про сьогодення.
Питання про винесення тіла Леніна є чисто політичною акцією, відволікає народ від проблем сучасності на тлі особистої неприязні сучасних політичних діячів до покійного. Олігархам спокою не дають всі нагадування про 1917 рік і соціалізмі. Чим більше будуть «оббирати» народ, тим голосніше звучатимуть подібні заклики забути революцію, а якщо і пам'ятати, то тільки її негативні сторони, як неминучі фактори будь-якого державного перебудови.
Якби апологети реформ 90-х домоглися б чогось позитивного, то ніяких питань про Леніна і не виникало б, у цьому б не було ніякої необхідності, тому що простий народ і без сторонньої допомоги міг би розібратися, «що до чого» і хто винен. Але за 20 років реформ нічого позитивного для народу не відбулося, негативні ж боку наявності. Найкращий варіант - звинуватити у всьому мертвих, у них вже немає можливості заперечити.
