На кого скаржилися Сталіну?
На кого скаржилися Сталіну?
Відбулася презентація книги доктора історичних наук, професора Ельдара Ісмаїлова «Степан Шаумян - приречений на забуття - портрет« легендарного комунара »без ретуші».
Судячи з назви, автор книги зрадив забуттю, все те, що говорили про Степана Шаумяном в роки існування Радянського Азербайджану. Якщо резюмувати те, що зараз пишуть про Степана Шаумяном в сучасному Азербайджані, то виходить, що він не був більшовиком-ленінцем, а був таємним дашнаки, який організував у березні 1918 р геноцид «азербайджанського народу». Що стосується «азербайджанського народу» то в березні 1918 р такого поняття ще не було. У тому ж березні 1918 р МЗС Туреччини, відповідаючи на запити МЗС Німеччини, який був стурбований активність турків у Закавказзі, повідомляли, що «закавказькі турки» не бажають жити в Росії, а бажають жити в Туреччині. А вже пізніше, щоб прикрити захоплення Східного Закавказзя вони вигадали Азербайджан. Турецька вигадка з Азербайджаном була прийнята, з різних причин, спочатку англійцями, а потім більшовиками.
На жаль, вірменин Степан Шаумян ні єдина жертва новітньої азербайджанської історіографії. Однією з модних тем азербайджанської історіографії є тема, в якій говориться про «арменізаціі» вірменами шедеврів азербайджанської культури
Як запевняє газета «Наш вік», ще в роки АДР, тобто в роки існування першої Азербайджанської республіки, Муслім Магомаєв на сторінках газети «Азербайджан» писав: «4 лютого в державному театрі у виконанні вірменських артистів була зіграна популярна оперета« Аршин мал алан »відомого мусульманського композитора Уз.Гаджібекова, і мені здається, прийшов час поставити край тому, що ця оперета і наші національні традиції так ганебно спотворюються ... Режисер допустив у виконанні акторами ролей різні трюкаческіе виверти. Це все довело твір до образливого рівня. »
Важко сказати, що саме не сподобалося Мусліма Магомаєва у виконанні вірменських артистів, Проте не можна не звернути увагу на один факт: у своїй статті, опублікованій в газеті «Азербайджан» (!) Азербайджанський композитор Муслім Магомаєв називає свого друга Узіра Гаджибекова, основоположника азербайджанської професійної музики , мусульманським (!) композитором.
Мабуть, сам Муслім Магомаєв, чеченець за походженням, коли писав свою статтю, ще не усвідомлював себе азербайджанським композитором ...
Після того як в Азербайджані оголосили великого перського поета Нізамі Гянджеві великим сином азербайджанського народу, про який поет і поняття не мав, важко дивуватися «досягненням» азербайджанських істориків. Однак дивуватися є чому, якщо познайомитися з міфами «Як вірмени крали« Аршин мал алан »». Саме з міфами, так як азербайджанські «історики», не зуміли запропонувати одну версію крадіжки століття.
... До числа видатних діячів американського кіно, безперечно, належить Рубен Мамулян. Рубен Мамулян, виходець із Тифліса, який навчався в Москві на юрфаку, але вечорами бігав на заняття до Вахтангову, а потім оселився на Заході і зробив там видатну театральну і кінематографічну кар'єру. Зірка з його ім'ям встановлена на Голлівудській алеї слави. На рахунку у Рубена Мамуляна чимало знятих ним фільмів. Тільки, марно шукати серед знятих ним фільмів, фільм, знятий за опереті «Аршин малий алан». Але цей факт повністю ігнорується азербайджанських істориків.
Прочитавши газету «Наш вік», читач може дізнатися:
«Починаючи з 1913 року, вірмени проявляли вельми« активний »інтерес до« аршином малий алан »і не раз робили спроби привласнити цей твір, часом навіть домагаючись успіху. А в 1937 році американський режисер вірменського походження Р. Мамулян втретє екранізував «Аршин мал алан», при цьому приховавши факт авторства Уз. Гаджибекова. Дізнавшись про це, Узеірбек адресував свій протест особисто Сталіну. За вказівкою вождя і активній підтримці тодішнього керівництва республіки (справі було надано характер державного престижу - Радянський Союз отримав шанс «обігнати» Америку) у важкий для країни час почалися зйомки фільму «Аршин малий алан».
А ось як розповідає про крадіжку століття Рашида Бейбутова, дочка Рашида Бейбутова.
«У 1937 році Седрак Магалян знімає фільм, що приніс йому не тільки популярність, а й величезні статки. У Лос-Анджелесі він будує собі величезний особняк, на фронтоні якого в'яззю виводиться «Аршин малий алан». У 1943 році радянські артисти, будучи в Ірані, бачать «піратську» стрічку, на титрах зазначено авторство того ж Магаляна. Пред'явити претензії неможливо: СРСР не входив в конвенцію з авторських прав. Але про плагіат дізнається Сталін. Вождь пропонує терміново приступити до зйомок свого, радянського оригіналу, та такого, щоб він гримів по всьому світу. »
Зрозуміло, що співачка Рашида Бейбутова не є професійним істориком, і вона озвучила висновки якихось азербайджанських істориків.
Погодьтеся, що є чому дивуватися, коли одні звинувачують у крадіжці твір великого азербайджанського композитора, який в рік написання оперети, ще не знав, що він азербайджанець, Рубена Мамуляна, а інші - Седрака Магаляна. Якщо ж історики не змогли уточнити ім'я того нехорошого вірменина, який вчинив крадіжку надбання азербайджанської культури, то чому б їм не звернутися до Гейдару Алієву, який очолював свого часу республіканське КДБ? Гейдар Алієв безумовно, по своїх каналах міг би знайти злодія.
Однак викликає подив інший факт. У той час, коли в Азербайджані знавці азербайджанської історії розповідають на різні лади детективну історію про те, як хитрі вірмени Мамулян-Магалян вкрали твір великого азербайджанського композитора, відомий Юнусов Аріф Сейфуллаевіч - керівник Департаменту конфліктології і міграції Інституту миру і демократії Азербайджану, як вдалося мені з'ясувати, нічого не чув про крадіжку століття. А адже Аріф Юнусов один з тих азербайджанських істориків, який прекрасно знає вірменську історію. Як же міг Аріф Сейфуллаевіч пропустити спробу вірмен «арменізіровать» видатний пам'ятник азербайджанської культури?
Наступного року виповнюється 100 років як студент Петербурзької консерваторії Уз. Гаджібеков показав оперету «Аршин мал алан» своєму викладачу. Чи виявляться історики азербайджанської культури відзначити столітній ювілей оперети тим, що визнають свої безглузді міфи і скажуть правду про екранізацію представниками вірменської культури оперети «Аршин малий Алан»?
А правда полягає в наступному. У 1937 р в США був дійсно знятий фільм «Аршин малий алан». Фільм був знятий на вірменській мові і режисер фільму Setrag Vartian не робив секрету з того, що автором оперети був Узеир Гаджібеков.
Колись один з героїв Олександра Грибоєдова, якого дуже не люблять в Азербайджані, дав пораду: «Послухай, бреши, та знай же міру!». В Азербайджані явно ігнорують рада російського поета: почавши брехати, вони навіть не потурбувалися про те, щоб брехати в міру і надати своєму брехні правдоподібний вигляд ....
