Сумісність партнерів: чи всі на поверхні?
Найпоширенішим аргументом розлучення в суді у колишнього подружжя є вираз «Не зійшлися характерами». Що ж насправді лежить за цією фразою: чи дійсно характер партнера стає перешкодою на шляху до щасливого сімейного життя?
Психологами проводиться безліч різних досліджень, що стосуються сумісності партнерів по шлюбу. Існує не менше число гіпотез, які пояснюють вплив складу особистості подружжя на тривалість спільного життя. Більшість досліджень показують, що дійсно існує якийсь взаємозв'язок індивідуальної сумісності з темпераментами подружжя.
Маються на увазі 4 типи темпераменту: холерик, флегматик, сангвінік і меланхолік, які виводяться за ступенем сили і рухливості нервової системи. Тип темпераменту, як відомо, визначається тим, яка найменша сила зовнішніх впливів необхідна для виникнення якої-небудь психічної реакції людини, і яка швидкість виникнення цієї реакції. Іншими словами, має значення сила і рухливість нервової системи.
Вважається, що найбільш успішно уживаються один з одним партнери, що володіють протилежними властивостями нервової системи. Так, збудливість холерика згладжує присутність незворушного флегматика, а плаксивість меланхоліка врівноважує оптимізм і життєрадісність сангвініка.
Хоча темперамент не має відношення до рис характеру і змістовній стороні особистості (світогляду, переконання, цінностям), тим не менше надто яскравий прояв темпераменту може заважати сторонам домовлятися в конфліктних ситуаціях, оскільки нерідко позбавляє партнерів гнучкості та розсудливості у прийнятті рішень.
Так що ж насправді стоїть за виразом «Не зійшлися характерами», яким так часто оперують не відбулися подружжя? Мабуть, якраз те, що партнери не навчилися приймати один одного такими, які вони є, і домовлятися між собою про те, на яких умовах прийнятно їх спільне існування.
Конфлікти і суперечності можуть виникати в багатьох сферах, але більшість з них відбувається, що називається, на побутовому грунті. Це підтверджується на консультації психолога, коли подружжя починає пояснювати один одному, хто і чим в сім'ї повинен займатися. У цьому сенсі красива і точна метафора про сімейну «човні кохання», що розбивається об побут.
Все зводиться до того, що один з партнерів, зазвичай дружина, незадоволений часткою внеску другого партнера в сімейні й господарські справи. Виникають претензії і звинувачення:
- Мало займається з дитиною;
- Багато витрачає грошей і часто впустую;
- Мало допомагає по господарству: чи не робить прибирання, не виносить сміття, не ходить в магазин, не готує, розкидає шкарпетки, врешті-решт!
А заважають мирно жити всього лише накопичилися образи і негативні емоції по відношенню один до одного, тому подружжю не завадить періодична підтримка психолога з тим, щоб він у ролі посередника допоміг обом партнерам побачити картину того, що відбувається з боку - дещо ширше - і знайти варіанти вирішення проблеми.
Психологічна допомога також має на увазі і можливість виговоритися в безпечній обстановці, розрядити ті самі негативні емоції по відношенню до партнера і до решти членів сім'ї. Тільки в такому випадку мислення звільняється від шор емоційних затискачів і з'являється можливість приймати розумні рішення, що впливають на долю родини ... А якщо мислення звільняється, то партнери можуть гори звернути на шляху до щасливого якщо не справжньому, то майбутнього.
Спільно з Юлією Васюкова
