Як зробити своє мислення абсолютно несуперечливим?
Для початку я вкажу, навіщо взагалі робити мислення несуперечливим. Справа в тому, що будь-яке протиріччя, будь-який конфлікт, будь в суперечку нашому мисленні призводить до блокування самої здатності мислити.
Як тільки мислення входить у стан протиріччя, воно зупиняється і не знає, куди йти далі. Ми можемо переживати це як «тупість», «слабкість» або «лінь», хоча насправді це - всього лише виникнення суперечності в нашому мисленні. А якщо прибрати з мислення всі протиріччя - таких проблем у нас не буде ніколи.
Тепер, власне, переходжу до питання: як же зробити мислення несуперечливим? Як не дивно - дуже просто. Настільки просто, що спочатку це здасться просто безглуздим. Так ось: щоб думати несуперечливо, треба просто перестати думати про протиріччя як про протиріччя.
Це, зрозуміло, звучить незрозуміло. Тому я поясню на прикладі, що це означає. Отже, приклад протиріччя: «Мені треба працювати, АЛЕ я хочу гуляти».
Здавалося б, тут ми спостерігаємо непереборні протиріччя, яке приводить нас до проблеми, страждання і стресу. Однак все це миттєво проходить, якщо ми змінимо всього лише дві літери: «Мені треба працювати, І я хочу гуляти».
Суперечності більше немає! Ми маємо два факти: необхідність працювати і бажання гуляти. Обидва факти мають місце бути. Обидва важливі. Обидва треба врахувати у своїй поведінці. Де тут ви бачите протиріччя? Його немає, воно зникло!
На чому грунтується такий фокус? Він заснований на простому і очевидному факті. Справа в тому, що в реальному світі протиріч немає взагалі. Їх просто не існує і ніколи не існувало. Будь-яке протиріччя існує тільки в нашому мисленні. І воно зникає рівно в той момент, коли ми починаємо думати без протиріч.
Дійсно, де ж ви бачили протиріччя в реальності? Хіба стілець суперечить столу? Хіба небо суперечить землі? І хіба одна думка суперечить іншій? Ні - це все просто існує! І існує абсолютно рівноправно, не суперечачи існуванню чого завгодно іншого.
Протиріччя - це всього-на-всього помилка людського мислення. Щось суперечить чогось тільки тому, що ми так думаємо. На практиці протиріччя немає. І якщо ми починаємо думати суперечливо, то ми просто починаємо заплутується.
Припустимо, ми все-таки думаємо: «Мені треба працювати, АЛЕ я хочу гуляти». Слово «АЛЕ» припускає, що один з цих фактів необхідно усунути, щоб існував інший. Або треба усунути необхідність роботи. Або треба усунути бажання гуляти. Але і те, і інше існує. Тупикова ситуація. І наше мислення зупиняється, не знаючи, що й думати.
Коли ж ми думаємо «Мені треба працювати, І я хочу гуляти», то стає цілком зрозуміло, що думати. Наприклад, можна спочатку попрацювати, потім погуляти. Або навпаки. Або поперемінно. Або навіть одночасно, якщо це можливо. Можливостей - мільйон. Ось як влаштовано несуперечливе мислення!
А якщо говорити по-іншому, то несуперечливе мислення - це коли ми думаємо, що будь-яка наша думка має право на існування. І думка про бажання. І думка про необхідності. І думка про можливість. І думка про що завгодно ще. Думати можна що завгодно. Взагалі що завгодно. Обмежень немає!
А якщо ми можемо думати що завгодно, то і протиріч теж немає. Є просто одна думка. І ще одна думка. І ще одна думка. І ще скільки завгодно думок. І всі думки не суперечать один одному. Тому що всі вони - існують.
А якщо немає протиріч, то немає і проблем. Взагалі ніяких. І взагалі ніколи!