Чому ми не можемо обійтися без рішення проблем?
Життя навколо нас повна труднощів. Кожен день нас оточують проблеми, які потребують вирішення, потрібно вживати якісь дії, для того щоб утриматися на плаву. Щось має бути вивчене та усунуто негайно ж, інше - може почекати. Нетривалі хвилини спокою - і ми знову у вирі подій.
Настає момент, коли чаша нашого терпіння переповнюється. Душа вимагає звільнення від мирських турбот, а тіло - теплого літнього сонця, яке ми, які загрузли в суєті, зовсім перестаємо помічати. Зазвичай в такі моменти ми знаходимо нетривалий розраду у вигляді відпустки, яку намагаємося провести подалі від повсякденного оточення.
А уявімо на хвилину, що умови нашого з вами життєвого існування раптово разюче б змінилися. Всі проблеми стали б вирішуватися самі по собі, залишаючи нам несподівано легке відчуття безкарності і свободи. Ну, чисто гіпотетично, припустимо, що це може бути результатом отримання величезного багатомільйонного спадку або ж горезвісного виграшу в лотерею. Може бути таке? А чому б і ні?
Подумайте, були б ви хоч трохи щасливішими. «О, так!» - Скаже більшість з нас. «Ось тоді б я по-справжньому відпочив би, цілком присвятив себе тим речам, що приносять тільки радість і приносять задоволення». Звучить здорово - адже у світі стільки всього цікавого, що ніяк не вдається побачити, відчути, і тільки тому, що банально не вистачає часу, сил, або ж причинного тому відсутність фінансових можливостей.
Але ось, ми тільки що допустили, що тепер все цілком здійсненно. Життя наше радикально змінилася, ми господарі власної долі. Скільки можна витримати в цьому підвішеному стані вічного свята і абстрагування від реальної дійсності? Чи так вже безтурботно подібне існування?
Наснагу після деякого часу зміниться почуттям пригніченості і туги. Вседозволеність і відчутна свобода дуже скоро зітруть поставлені цілі, в досягненні яких необхідності не буде. Можливо, ваша діяльна натура потребують самореалізації, але простота і легкість дуже скоро знімуть добру частку гостроти почуттів і захоплень в разі успіху.
А в разі невдачі - хіба залишиться колишньої запал, який раніше допомагав нам знову стати на ноги? Навряд чи. Адже навколо буде ще стільки занять, які будуть вимагати нашої присутності. Стільки яскравих фарб, які чомусь раптом втратять свої кольори, стільки заходів, які й здадуться нам однаково нудними. А це, на жаль, буде так.
І ось тут-то нам, можливо, стане зрозуміло, що для повноцінного існування потрібні ці самі перешкоди, подолання яких вимагає стільки зусиль з нашого боку. Усунення перешкод зовсім не заважає нам, не дозволяючи розвинути і реалізувати наші таланти, а навпаки - загартовує, дозволяючи проявити свої найкращі якості. Ми набуваємо впевненість у власних силах, вміння лавірувати між життєвих негараздів, здатність будувати власну долю своїми руками.
А що до оточуючих фарб і вабливих можливостей - багато з них зовсім не так вже й недосяжні, як це може здатися на перший погляд. Якщо слідувати простому правилу - не гаяти жодної хвилини, - життя стає куди більш насиченим і цікавіше, ніж можна було собі уявити.
