Як жіноча цікавість бабці життя врятувало? Життєва замальовка

Дідусь дуже довго жив з бабусею і колись вельми ніжно її любив. Але якось раз бабуся не дала дідові самогонки. Дід тепер стояв біля колодязя і потайки прив'язував до ланцюга замість відра гирю вагою в 16 кг. Стариковський план був простий до геніальності: коли бабка потопає за водою, підійде до криниці, то дід - шусть ззаду з-за рогу, хвать кохану за поділ, рвоне вгору. Бабка -то в колодязь і звалиться. Почне чогось там кукурікати про порятунок, борсаючись у крижаній воді, а тут дід її «врятує», кинувши згори пудову гирю на ланцюгу. Замість рятівного круга. План, чого приховувати, був блискучим.

Та не врахував старий шкарбун, що і у бабці калган прекрасно варить. Просікли та, що гиря зникла з сараю. З чого це? Адже років тридцять вже там стояла без руху. У павутині. А тут - немає її. Значиться, дід вирішив її пристосувати під щось. Цікавість узяла гору. Простежила бабка за дідовими пересуваннями по ділянці. Розумом бабським збагнула, що на неї смертельний капкан ладнає суджений. Бабуся тоді замість порошку від болів серця сипонули дідові стрихніну в кухоль, та зазвала його пити мікстуру. Час, мовляв, підійшло. Дід кинув возитися з гирею, почапала в будинок лікування здійснювати. Випив мікстуру бабину, та відкинувся навіки.

Бабка міліцію викликала. Виє: старий її мовляв, в маразмі своєму, мікстури переплутав. Зовсім сліпий став. Поправила: тепер уже - був. Поспівчували служиві горю бабину, та оформили всі як нещасний випадок.

Мораль цієї байки така - не дерзай випадку ближнього в колодязі навіки заспокоїти, бо ближній швидше тебе щурячою отрутою запотчует. А цікавість жіноче природою бабі дано заради самозбереження.