«Китайське диво» - влада традицій або традиції влади?

Активний розвиток Китаю, його економічні успіхи намагаються зрозуміти багато. Існує значна різноманітність думок, стереотипів і тлумачень, які пояснюють не стільки суть того, що відбувається в цій великій країні, скільки основу світосприйняття експерта. Напевно, і я не зможу уникнути цього - та й чи можливо інакше? Адже світ ми пізнаємо через самих себе, і немає іншого інструменту пізнання.

За десять років постійної уваги до цієї культури, спроби зрозуміти і відчути, в чому її сила, щось вдалося осягнути, і це «щось» служить мені добру службу. Не претендуючи на абсолютну повноту розуміння, виділю серед всіх аспектів успіху дві провідні позиції: силу Правителя і силу Традиції. Разом вони складають цілісність, яка в повній мірі властива цієї стародавньої і мудрої культурі. Ця пара взаємодоповнюють і взаимообуславливающих один одного, забезпечуючи збереження і дієвість культурно-знакового поля, здатного до самовідтворення.

Так підтримуються особливості світоглядних установок всього народу, включаючи самих Правителів. Установки передаються протягом багатьох тисячоліть по родової лінії - прикладом служить хоча б те, що понад сімдесят поколінь нащадків Конфуція знають свою родову історію. А забезпечується це грамотним наповненням всього соціального простору символами, знаками і маяками, які підтверджують правильність цих установок. Не прямим (хоча і таке є), а непрямим, образним. Та й Образи у них з перших днів життя вирощуються. Писемність-то ієрогліфічна - про це. І вся культура орієнтована на соціалізацію, спільне життя і роботу, гармонію з Іншими.

Тема Управління в китайській традиції, і в першу чергу - державного управління, в усі віки займала провідне місце. Управляти вони дійсно вміють. Та й як інакше прожити в такій густонаселеній країні? Однак, хорошому Правителю було властиво дбати про свій народ. І управляти усвідомлено, цілячись у Майбутнє, пов'язане безперервної ниткою з сьогоденням і минулим. Крім того, ця культура дуже соціальна. Індивідуальність придушувалася, особливо в нижчих шарах суспільства - але це зовсім не заважало людям бути унікальними - ніде більше в рамках строгих канонів не знайдеш таких найтонших нюансів і відмінностей, як в китайському живописі, иероглифике, інших мистецтвах.

У китайській традиції є два основних духовних тексту - Книга Змін "І Цзін» і трактат про Шлях і Силі «Дао Де цзін». Ну і море коментаторської літератури навколо них. Ця пара - свого роду китайська Біблія.

І Цзин - це щось на зразок схеми пристрою Миру.

Дао Де цзін - технології роботи з цією схемою.

І Цзин складається з 64 базових схем - гексаграмм, складених 2х3, тобто з двох триграм - подвійний триплет, основа ДНК людини. Власне, саме це мене свого часу і вразило, і привабило. І не даремно.

Головна особливість цих текстів - їх структура. Структура ДНК, описана багато тисячоліть тому - і структура, відтворена в комп'ютерній техніці, що служить нам сучасним засобом комунікації і об'єднує безліч людей у своїх просторах.

При уважному і неспішному вивченні, пара І Цзин - Дао Де цзін створює у вивчає чітку і несуперечливу внутрішню структуру впорядкування інформації. Як течуть енергії в тілі людини, так і інформація по тілу струмує. І чим довше працюєш з Книгою Змін, тим простіше вчитися чого б то не було, пропускати через себе великі обсяги інформації без заторів, мінімізувати спотворення. Простіше згадувати потім, де що в глибинах пам'яті заховано - структура-то природна. Простіше зерна від плевел відокремлювати.

При вивченні виникає безліч питань, і величезне значення має особистість провідника (вчителі), через кого цю культуру пізнаєш. І вже точно її не можна зрозуміти в достатній мірі, грунтуючись на вторинних перекладах з інших мов, зокрема, англійської, французької, німецької. А саме цими перекладами повні полиці книжкових магазинів. Поверхнево виходить. І спотворення бувають такі, що сенс може бути втрачений повністю. З цього приводу люблю таку жартівливу історію. Їдуть студенти-лінгвісти в поїзді, від нічого робити в гру грають: один пише фразу по-російськи, інший її переводить на англійську, третій - з англійської на німецьку, четвертий - з німецької на французьку, а п'ятий - з французької назад на російську. І так фраза «На даху вагона загорівся оголений провід» перетворюється на «На даху вагона засмагав голий провідник».

Ось так і трансформуються тонкі смисли цілісної культури у щось незрозуміле і трактуемое як попало, відповідно з обмеженим уявленням і затертими стереотипами. Тому китайська культура і не є відкритою для європейської людини. Захід - це динаміка і швидкість, а в Китаї може дід почати справу, яка продложает онук і правнук. Нікуди поспішати. Тому пізнати (навіть не пізнати, а пізнавати і пізнавати з повагою і любов'ю) її можна тільки довготерпінням і працею, що підтримується постійною мотивацією - у кожного своєю.

Загалом, 10 років щоденних (або майже щоденних) зусиль в цю сторону змінили моє світосприйняття досить помітно. І вже точно не в гіршу сторону.

Призначення людини в цій традиції - бути чистим провідником Божественних Ідеальних задумів у їх Реальне матеріальне втілення. Тобто жити в гармонії з Природою у всіх її проявах. Люблю повторювати, що найдавніші екологи на Землі - китайці. Вони безперервно несуть Традицію в її незмінності з глибини тисячоліть, відгукуючись на виклики часу без руйнування базових основ, їх зв'язують. Образи, що допомагають прийняти правоту предків, передаються Ієрогліфікою, притчами, музикою - всім культурним простором. Бамбукова флейта, улюблений музичний інструмент даосів - це образ людини, чистого провідника. У ній, як і в людині - 9 отворів (порахуйте у себе на дозвіллі), і вона порожня, порожня, гладка зсередини. А звучить як! Є у Чжуан Цзи, даоського філософа, така притча - про флейті Землі, флейті Людини і Небесної флейті. Як все даоське, дуже проста і мудра в цій простоті, але відразу і не зрозуміти. Небесна флейта Чжуан Цзи - це і є той чистий провідник, якого майже неможливо досягти, але прагнути до цього - завдання довжиною в Життя.

Про національну ідею і призначених у них питань якось і не виникає. Знають просто - і все тут. Що важливо тільки те, що буде, коли тебе не стане - що ти залишиш дітям, а ті - своїм дітям, дітям дітей ... І не тільки в матеріальному плані. А все інше - буденна Життя, і краще його прожити здоровим і багатим, ніж навпаки.

Я можу довго і з любов'ю про все про це говорити, і це зовсім не означає, що я страшний апологет їхньої культури. Російська вся, від верхівки до п'ят.

Так що Китай Китаєм, а Батьківщина Батьківщиною. Як каже один мій добрий друг-китаєзнавець - це добре не тому, що це сказав Конфуцій, а тому, що він це сказав. ]