Рівнодення, я і моя тінь. У скільки наступає полудень?
Більшість не замислюючись відповідять на це питання: «У дванадцять годин, звичайно». І жорстоко помиляться. Давайте згадаємо, що таке опівдні, і які відмінні риси цього моменту діб. При цьому будемо користуватися тільки простим здоровим глуздом і не будемо слухати астрономів, які стверджують, що існують якісь сонячні добу, зоряна доба, різні за тривалістю на кілька хвилин (або навіть секунд).
Полудень - це половина дня, що розуміється як світлий час доби. Іншими словами, половина проміжку часу від сходу до заходу сонця.
Багато згадають також, що:
1. Опівдні тіні самі короткі, а на екваторі взагалі ховаються під ноги. Ця властивість півдня пам'ятають якщо не зі школи, то, принаймні, з назви колись популярного фільму «Тіні зникають опівдні».
2. Опівдні сонце знаходиться точно на півдні, що дозволяє зорієнтуватися в незнайомій місцевості, маючи годинник (або стежачи за укорочуванням тіні).
Потрібно сказати, що якби ми жили не в конкретній державі з його урядом, законами і декретами, а де-небудь на безлюдному острові, бажано без зв'язку з навколишнім світом, то опівдні для нас дійсно наступав б о дванадцятій годині дня.
З чого це випливає? У день весняного або осіннього рівнодення тривалість дня дорівнює тривалості ночі. У добі 24 години, з яких 12:00 світло, а 12 - темно. Сонце встає о 6 ранку і заходить в 18 вечора. 18 - 6 = 12. Ось він опівдні!
На наступний після рівнодення день сонце встане на кілька хвилин пізніше (йди раніше, дивлячись по пори року) і закотиться на стільки ж хвилин раніше (або пізніше), але середина все одно доведеться на 12 годину дня. І так цілий рік. На безлюдному острові.
Простий здоровий глузд гарний тим, що піддається простій перевірці. Ось і перевіримо, коли буває опівдні в наших краях. Скористаємося для цього властивостями півдня 1 і 2.
В 11.45 заб'ємо в стіл, що стоїть на відносно рівній поверхні, довгий цвях, а подалі від цвяха покладемо точний компас. В 11.50 пометим олівцем на поверхні столу положення тіні від капелюшка цвяха. І після цього проведемо на столі лінію, що вказує на південь. О 12.00 знову пометим положення тіні цвяха, тінь стала трохи коротше. А ось сонце ще далеко не на півдні! Підозріло. 12.10 - тінь стає ще коротше! 12.20 - ще коротше, 12.30 - ще. Стає ясно, що: або ми не на безлюдному острові, або властивості півдня «неправильні», або опівдні ще не настав. Здоровий глузд схиляється до останнього припущенням (не кажучи вже про перше).
Допитливий і терплячий продовжить виміри тіні, і терпіння йому знадобиться чимало, бо тінь стане найменшою тільки через годину-півтора, тоді ж і сонце доповзе, нарешті, до півдня. У чому ж справа?
По-перше, ми не врахували літній час. Навесні всі дружно перевели стрілки годинника на годину вперед і тут же забули про це. Тепер опівдні почав наступати (за літнім часом) на годину дня. Але і в годину дня наша імпровізована обсерваторія не зафіксувала настання півдня.
По-друге, ми забули, що живемо в країні, де діє декретний час. Що це таке?
«Декретний час введено постановою Ради Народних Комісарів СРСР від 16 червня 1930 з метою більш раціонального використання світлої частини доби і відповідної економії електроенергії. Декретний час більше поясного на 1 годину » - Цитата з енциклопедії.
Виходить, що опівдні настає влітку тільки о другій годині дня.
Під час перебудови, на гребені змін, декретний час скасували (у березні 1991 року). Я прекрасно пам'ятаю цей рік, це був один з найщасливіших років у моєму житті. Пам'ятаю, як восени стало темніти не в 4:00 дня, як зазвичай, а в три, і це нікому не сподобалося. Тому декретний час в тому ж році по-тихому повернули, в тодішній метушні це мало хто помітив. Пам'ятаєте, як-то раз годинник переводили не на годину, а на два?
Що ж показують дані нашої обсерваторії? О 14.00 тінь дійсно близька до найменшого розміру, а сонце близько до південного напрямку, але знову не цілком точно. У чому ж справа цього разу?
У часових поясах. В межах одного часового поясу, для зручності мешканців, час вважається однаковим. Наприклад, 14 годин московського часу одночасно буває у В'ятці і в Пскові, а між ними більше 1000 км по широті.
Скільки буде потрібно сонця, щоб «проповзти» тисячу кілометрів? Приблизно годину. Кожен, хто літав з Далекого Сходу до Москви або Пітер, знає, що «часу» на політ не витрачається: як вилетів о десятій ранку за місцевим часом, так і прилетів о десятій ранку, але вже за московським часом, хоча просидів у літаку 7 годин. А літак летить зі швидкістю 900-1000 км / год. Отже, і сонце рухається з такою ж швидкістю.
У роки сухого закону, коли спиртне продавали тільки з другої години дня, був відомий «міст через річку Псоу». Річка ця відокремлює Абхазію від Росії (тоді ще єдиної держави СРСР). В Абхазії вже два, магазини торгують, а в Сочі ще тільки годину, от і біжать спраглі по мосту через річку Псоу. Це приклад того, як переміщення на кілька сотень метрів, змінює час на годину.
Так і свідчення вашої обсерваторії, яка вимірює істинне час у вашій місцевості, можуть сильно не збігатися з поясним часом вашого регіону.
Я проводив подібні вимірювання на довготі Москви, і вийшло, що опівдні настає в проміжку між 13.35 і 13.45 (щоб отримати більш точні дані, потрібен дуже довгий цвях і міліметровий папір). Згодом я знайшов дані, що підтверджують правильність моїх вимірів (точний час полудня в Москві - 13.40).
А якщо у вас є прилад супутникової навігації GPS, то він вам без праці підкаже точне настання моменту полудня у вашій місцевості.
Ось і вирішуйте, що цікавіше, витратити час на перевірку законів природи за допомогою здорового глузду або ж витратити цей час, щоб заробити гроші на дорогущий прилад. Та й чи часто потрібно знати, у скільки буде опівдні?
