Чи завжди потрібно допомагати одному?
Іноді нам так хочеться допомогти нашим рідним, близьким чи друзям. Ми не замислюємося про те, що наша допомога може швидше перешкодити і навіть зашкодити. Ми просто хочемо допомогти, взяти на себе відповідальність, розрулити ситуацію. Іноді наша допомога дійсно необхідна: бувають випадки, коли одній людині дістається занадто багато потрясінь в один момент. І прекрасно, якщо в цей момент його підтримають друзі, які візьмуть на себе вирішення деяких його проблем.
Але найчастіше ми беремо на себе відповідальність за якісь прості життєві ситуації, які наш дорогий друг в змозі вирішити самостійно. Якби він хотів, якби не полінувався. А то ж як виходить: хочеться комусь влаштуватися на хорошу роботу, так він звернеться за допомогою до свого друга, який за нього і фірми обдзвонить, і домовиться про все, і на співбесіду проводить. Як зручно! І напружуватися не треба!
Звичайно, в житті все відбувається більш завуальовано. Ніхто не скаже вам: «Знаєш, от мені щось лінь, зроби за мене!» Вам скажуть: «Ну я ж не можу! А ти можеш! ». Уявіть, що ваш хороший друг просить вас про послугу, наприклад, допомогти йому написати кандидатську дисертацію. Ви добре пишете, крім того, свою кандидатську вже захистили, ваш друг пише так собі і страждає на цьому грунті комплексом неповноцінності. Ну як тут не допомогти?
Я вам більше скажу: спробуйте тільки не допомогти! Тут же в хід підуть докори, моральний шантаж: «Що ти за один такий? Ти що, не хочеш мені допомогти? ». Зрештою, під гнітом справедливої критики ви змиріться і напишете дисертацію за вашого друга. Погано напишете (у вас адже і своїх справ вистачає) - будете ще й винні. Забавна ситуація, чи не так?
Ось адже у чому парадокс: допомагати людям зразок потрібно, але в той же час це шкідливо. Для тих, кому ми допомагаємо в першу чергу. Всі свої проблеми людина повинна вирішувати сам. Інакше він так ніколи і не подорослішає. Найкраща допомога може складатися лише у вказівці зразкового напрямку руху. Але навіть тут потрібно бути обережним: вкажете не туди, будете винні в очах свого друга. Ви ж його туди послали, йому б, бідному, і в голову не прийшло рухатися в цьому напрямку!
І все ж у житті неможливо уникнути ситуацій, в яких вас просять про допомогу. Ви хороша людина, вам хочеться допомогти, та що говорити, я й сама така! Ось вам кілька порад, які не дозволять вашим благим намірам вимостити дорогу в пекло:
1. Ніколи ні за яких обставин не беріть відповідальність за чужу ситуацію на себе! Скажіть одному, що ви можете йому допомогти з деякими аспектами його проблеми, але основні питання він повинен вирішувати сам.
2. Розгляньте ситуацію детально: що ваш друг зміг би зробити сам? А що він не зміг би зробити ні за яких обставин? А тепер розгляньте ці обставини: чому ваш друг не в змозі зробити що-небудь? У нього немає часу? У вас його теж немає. Він не вміє? Ви теж колись не вміли. Візьміть на себе вирішення тільки того питання, яке для вашого друга дійсно нерозв'язних на даний момент.
3. Поясніть одному, чому ви не хочете вирішувати його проблему цілком і повністю. Скажіть йому, що дуже добре ставитеся до нього, що вірите в нього і саме тому впевнені, що він в змозі сам впоратися з поставленим перед ним життєвої завданням! Адже кожному з нас потрібно розвиватися і рухатися вперед. На цьому шляху не обійтися без вирішення якихось проблем самостійно! Інакше людина так і залишиться на рівні споживача, який звик до того, що оточуючі вирішують за нього всі його проблеми.
Я розумію, що вам це може здатися жорстоким. Але задумайтеся, чи бажаєте ви вашим друзям і рідним добра? А в чому полягає це добро? На мій погляд, найважливіше для кожної людини - стати незалежним, сильним і самодостатнім. Подумайте, що буде з вашим безпорадним другом, якщо вас не виявиться поруч? Чи впорається він із ситуацією? Так допоможіть йому прямо зараз навчитися самому вирішувати свої проблеми. Повірте, це знання в житті дуже знадобиться!
