Чому варто їхати в Грузію?
«Ось і літо пройшло, ніби й не бувало!» - Написала мені в жалюгідному тоні одна моя подруга з Росії. Жалюгідність послання була зрозуміла. Влітку у відпустку вона піти не змогла, а тепер, коли вже заморозки підступають, куди податися дівчині, що не звикла до пляжного проведення часу?
«Ах, серденько! - Захотілося мені вигукнути їй в тон. - Що тут думати ?! Їдь до Грузії хоча б на тиждень, і буде тобі щастя! »
Але моя кореспондентка - столична штучка. Вона скривилася губки іронічно: «Ну, ось ще! Що хорошого можна відшукати в цій колишній радянській республіці, а нині країні третього світу? »А я, трохи знаючи і її, і її оточення, уявляю, як хіхікнуть друзі та подруги, з якими вона захоче поділитися враженнями про осінню поїздці за Кавказький хребет: «Що це тебе до Грузії потягнуло? Грошей на Європу не вистачило? »
Я ж, повернувшись з Грузії зовсім недавно і ще не охолонувши від тамтешніх вражень, мабуть, викладу тут своє освічене думку, чому в Грузію їхати варто.
1. Грузія - дешева країна. «Дешева» - в хорошому сенсі цього слова. Дуже смачний і ситний обід на двох у недорогому тбіліському ресторані-підвальчику, який включає кілька м'ясних страв і 0,5 літра домашнього вина, коштує 20 ларі. Такий же обід на двох у ресторані з деякими претензіями - 30 ларі. Поїздка з Кахетії в Тбілісі на таксі (2 години) - 25 ларі на двох. На маршрутці - та ж дорога обходиться одній людині в 6 ларі. Сьогоднішній курс грузинського ларі - 22 рубля, або 0.57 долара. Калькулятор нині є у кожного. Так що перерахунок грузинського пишноти в російські фінансові реалії труднощів не складе. Але по мені - так дуже бюджетненько.
1 ларі ділиться на 100 тетрі. «Тетрі» по-грузинськи означає «білий», тобто біла монетка, яку раніше робили зі срібла. А ось про походження назви грошової одиниці своєї країни не всякий грузин знає. Сходить воно до середньовічної монеті лаарі або Ларін. У 14-17-му століттях ця монета мала ходіння в мусульманських країнах, які омиває Індійський океан: в Персії, Бенгалії, на Мальдівах і в Індонезії. На буддистському Цейлоні цієї грошима теж користувалися. Чеканили Дарини на півдні Персії, в місті Ларі. Зазвичай Ларін був шматком срібного дроту діаметром в 2 міліметри, а довжиною в 10 сантиметрів. Таку дротик изгибали і били по ній чеканом, щоб залишився відбиток. Ось тобі і монета.
2. Грузія - добра країна. Люди тут серцеві, доброзичливі, готові безкорисливо допомогти. Яких-небудь «утисків» російськомовних немає. Люди старших, «радянських» поколінь російську мову не забули. «Пострадянський» ж покоління замість російського вчило англійська. Але й російську мову багато з молоді розуміють. Так чи інакше, взаєморозуміння забезпечено.
Сердечність і доброзичливість по відношенню до приїжджих у Грузії - народна традиція, що йде з глибини століть. У пострадянський час традиція ця тільки зміцнилася. Туризм в даний час - головна галузь, яка годує країну. Тому гості Грузії завжди зустрінуть тут добре ставлення.
Грузинська мова - складний і незвичайний. За тиждень і навіть за місяць його не вивчиш. Втім, як випливає з вищесказаного, це й не потрібно. Але 33 грузинські літери вивчити варто. Це не складно, тому що в грузинській мові немає прописних і заголовних букв. Знання грузинського алфавіту - дрібниця, яка вельми допомагає, особливо там, де грузинські написи не дубльовані ні російською, ні по-англійськи. Наприклад, в національному пантеоні на горі Мтацминда в Тбілісі на всіх могильних плитах, крім могили А.С. Грибоєдова, написи тільки по-грузинськи.
Незважаючи на те що по грузинську мову для російськомовних поскладніше латиського і, тим більше, українського, страждаючих від «грузінізаціі» я не бачив. Навпаки, спостерігав, як у Тбілісі юнаки та дівчата абсолютно слов'янської зовнішності безпроблемно щебетали з однолітками на цій мові.
Грузинська ввічливість одно відноситься як до чоловіків, так і до жінок. Тим з дам, у кого ще з радянських часів залишилися неприємні враження про приставучих курортних «мачо», можна не побоюватися.
3. У Грузії є що подивитися. Грузія - країна дуже старої християнської культури. Християнство тут вкоренилося в 4 столітті нашої ери. Це - воістину національна релігія. Грузинські церкви і монастирі чіпають серце красою своєї простоти. Мало прикрашення і багато істинної любові до Бога. З християнських святинь гідні відвідування Джварі і Светіцховелі у районі міста Мцхета, Патріарша церква в Тбілісі, монастир в Алаверди (Кахетія) і багато інших, так би мовити, «тонким шаром розмазаних» по всій території країни.
Але грузинська культура не обмежується тільки храмами. Місцева життя не ховається за товстими стінами, тому ходити по містах і містечках - насолода. Музей під відкритим небом, та й годі!
І, до речі, в абсолютно провінційному кахетинському містечку Сигнахи - прекрасний музей з чудовими оригіналами Піросмані. Знаменитий примітивіст родом з Кахетії. А в піднебесній Сванетії, в містечку Местія - цілком гідний етнографічний музей і музей сванський побуту.
Попросту кажучи, перед поїздкою до Грузії, слід намітити, в яких районах хочеться побувати, і там завжди виявляться величні й зворушливі пам'ятники культури. Що особливо цінно, культури мало відомою жителю Росії, а тому особливо вражаючою.
Грузинська культура доступна не тільки погляду і вуха, а й на смак її варто спробувати теж. За Кахетії їздиш, немов по магазину грузинських вин: Цинандалі, Гурджаані, Ахашені, Напареулі, Гремі, Еліселі ... Мені і моїм одноліткам і одноліток ці топоніми - солодка (і півсолодка, і суха) пісня про далеку студентської юності, коли в наших компаніях охоче і багато пили грузинські вина, і білі, і червоні.
А ще чарівна і запашна грузинська кухня! Так що додав: в Грузії є що спробувати.
4. У Грузії завжди є місце для відпочинку. А кому захочеться, то і для подвигу. Якщо когось тягнуть тропічні пляжі - завітайте в абсолютно незвичайний по своїй архітектурі місто Батумі. Хочете прохолодних гірських лісів, прозорих крижаних струмків, засніжених хребтів і перевалів - до ваших послуг гори Сванетії і Хевсуретії. До речі, відносно недавно тут відкрилися добре обладнані гірськолижні курорти, немаловажним достоїнством яких є незвичайна дешевизна при непоганому обслуговуванні. Одним словом, дивись пункт перший.
5. Грузія - це недалеко. Від Москви до Тбілісі - дві з половиною години льоту. І ніяких проблем з візою. У наші важкі для російської туристичної галузі часи - це великий плюс. Свою подорож можна розпланувати самому, і ніякі туроператори не потрібні. Інтернет - велике досягнення, а booking.com - пророк його.
