3 Що можна порадити гуглу
Якщо автори так трясуться над своїми книгами, можна спробувати, не порушуючи їх прав, опрацьовувати матеріал, доводячи його за допомогою програм до невпізнання. Спрощено кажучи замінювати деякі слова синонімами, зіставляти різні схожі тексти, проводячи аналогії, аналіз порівняння і синтез в результаті яких можна було б мати на виході принципово нову інформацію. Вона б і не суперечила авторських прав і використовувала їх матеріал на користь суспільству. Звичайно знову ж і це діяння можна оголосити поза законом. Та й за великим рахунком я проти такого, тому одна справа абсурдна заборона на поширення інформації, і зовсім інша обов'язкова посилання на автора. У мене, наприклад, діаметрально протилежна думка щодо цих двох на перший погляд схожих моментів. Тобто я за поширення інформації, але проти злодійства ідей. Вважаю, що поширювати можна, але посилатися на автора обов'язкове. Парадоксально, але посилення закону з приводу авторських прав, як раз таки сприяє плагіату. Тому простіше трохи змінити текст, ніж чесно зізнатися, що частина тексту або ідея була взята там то і там то. Тому плагіат і процвітає махрової цвіллю, а автори як раз таки страждають від того що їхні ідеї просто крадуть. Інші самі ж провокують крадіжка ідей, забороняючи їх цитувати, брати без проса матеріал книги або фільму. Ось, наприклад такий вислів зараз модно вставляти в будь-яку книгу чи ін. Інформаційний матеріал:
«Жодна частина цього видання ні в яких цілях не може бути відтворена в якій би то не було формі і якими б то не було засобами, будь
то електронні або механічні, включаючи фотокопіювання і запис на магнітний носій, якщо на це немає письмового дозволу »правоблабладателя.
Абсолютно не замислюючись про можливості реалізувати на практики дану абсурдну ідею.
Зв'язатися з правовласниками іноді буває практичний, неможливо. Та й як правовласник буде давати відповідь у письмовій формі якщо допустимо порядні громадяни звернуться згідно вище-процитованої дурі звернуться до нього з проханням приміром дозволити процитувати одну з пропозицій з книги соєю бабусі. Природно вони просто не дадуть. Про що я власне вже писав у статті «Авторські права на Ютубі в дії» привівши особистий приклад звернення до так званому fox який заблокував одне з викладених відео, що порушує авторські права. Поетом законно реалізувати авторські права за часту просто неможливо. Доводиться для того що, якби не накликати на себе біду просто змінювати текст або відео і не повідомляти автору про використанні його продукту. На жаль, обхід авторських прав, як такої, може призвести до недоотриману надприбутків авторів. Але поширення інформації, навіть переробленої, може в якійсь мірі піти на користь суспільству, раз реалізація безглуздих законів технічний неможлива. Як саме конкретно це можна реалізувати на практиці, матеріал для окремих статей. Але виходячи зі свого досвіду роботи з програмами, скажу, що це цілком можливо навіть в домашніх умовах, що вже говорити за корпорацію і людей які розробили Watson або PC Writer 2008. Звичайно, програми для такого складного аналізу текстів поки ще не досконально відпрацьовані. Тим не менш, матеріал вже потім може коригуватися самими користувачами інтернету безкоштовно. Як я вже писав, є маса таких проектів, яскравий приклад цьому Вікіпедія. На неї так само були нападки з боку противників прогресу і розвитку людства, але благо здоровий глузд переміг і вики встояла. Так що вже зараз є маса проектів, що йдуть на зміну корисливим і застарілим правовласникам. Вони вбирають в себе масу знань з різних джерел. Як би лиходії не затикали, діри в законодавчому монстра розвиток і самовдосконалення зупинити неможливо, знання тонкими струмочками поповнюють безмежний океан ноосфери, про яку писав ще Вернадський і торкався у своїх працях Уельс. Вже зараз інтернет увібрав в себе величезні масиви знань. Є маса людей, які йдуть в ногу з часом і не такі жадібні і законо-маразматичності. Вони пишуть свої статті, і навіть книги які викладають у вільному доступі. Так що утихомирення користолюбства авторів це лише справа часу. Рано чи пізно інформації буде стільки, що мало кому прийде в голову купувати книги і таблетки від жадібності не будуть потрібні. Я вже зараз не коли не стану купувати книгу що б у ній не писали. Якщо її не вдасться відсканувати, і закони будуть суворі, просто не буду її читати. Як кажуть, хай вони нею подавляться, я знайду іншу книгу більш доступну. Благо їх стає все більше. Звичайно, гугл в своєму роді, як наївний гігантський дитина, хотів форсувати процес розвитку суспільства, не прийнявши до уваги буркотливі брудні старовірів, і можливо в цьому його помилка. Але за великим рахунком в підсумку їхня думка все одно нікого не цікавитиме, як багато з книг з якими вони носяться як з писаними торбами і ціни не складуть ...
