Відгук про фільм Google і всесвітній мозок 2013. Стаття 1. Аффтор.
У мене останнім часом стоїть дилема щодо написання статей. Поки їх не публікую через політичних репресій і відсутності відповідного місця для публікації. Тим не менш, переглянувши фільм «Google і всесвітній мозок 2013» зроблю виняток. Тому в даному відео порушені питання світового значення і від них рішення, без перебільшення, залежить майбутнє нашої цивілізації. Хоча навряд чи мені вдасться висвітлити повною мірою в одній статті дану тему. Всеже, постараюся побіжно, зупиниться на основних моментах.
Для початку варто відзначити одну прописну істину, про яку багато хто забуває і не помічають її: законодавство будь-якої країни побудовано на моралі, етики, традиціях і жаль у меншій мірі на здоровому глузді. А традиції і мораль застарівають і не доскональні. Тому природно не відповідають сучасним потребам розвиненого суспільства і, найчастіше, не витримують критики. Те, що вчора було в порядку речей завтра може вважатися аморальним. Наприклад: людські жертвоприношення стародавніх, Христові походи і т.д. І навпаки те, що вчора було аморальним завтра може бути нормою. Наприклад: розтин трупів для медичних досліджень за яке вчених спалювали на вогнищах тепер уже є нормой- або друк книг. Нагадаю, раніше, коли не було друкарських верстатів, книги переписувалися вручну, а з їх виникненням з'явилися і морально-етичні не стикування з архаїчними писарями. Тим не менш, писарі канули в літа, а друк зайняла своє гідне місце і дала величезний поштовх розвитку цивілізації. Як це не дивно але історія з недбайливими писарями нема чому не навчила людство і ситуація в точності повторилася але вже в наші дні. Знову старовіри, традиціоналісти, консерватори та ін. Малограмотні люди ставлять палиці в колеса розвитку цивілізації, не розуміючи, наскільки важливо доступність знань та інформації для розвитку сучасного суспільства. Звичайно рано чи пізно борці з комп'ютерами та ІТ-технологіями так само кануть в літа, але їх шкоду для суспільства колосальний.
Втім, повернемося до парадоксів законодавства і моралі. Думаю, не хто не буде сперечатися що немає не чого аморального в тому, що б взяти книгу в бібліотеці прочитати її, і під враженням поділиться переказавши цікаві моменти одному. Але вся абсурдність старовірів і сучасних інквізиторів полягає в тому, що вони на стільки загралися з авторськими правами, що скоро навіть цей безневинний вчинок з їхнього погляду можна буде віднести до аморальних і незаконним. Тему авторських прав я вже торкався в інших своїх статтях коли зіткнувся з проблемою авторських прав на Ютубі. Ознайомившись з абсурдними законами які нав'язують горе-автори дані правила викликали у мене, м'яко кажучи, обурення. Той же маразм з боку правовласників простежується і в сюжеті фільму. Жахає те що подібні брудні афтор (по-іншому їх не назвеш) навіть отримали схвалення в суді. Серед них є навіть письменник японських-плейбой журналів. Ось вже кому дійсно варто берегти свої шедеври. Але законодавці пішли їм на зустріч, покаравши компанію Google. Втім, це й не дивно, тому Феміда, як відомо сліпа і деколи рубає зопалу голови курчатам, з яких могли б вирости гуски несуть золоті яйця. З іншого боку щоб бути об'єктивним варто виступити і на захист цих горе-авторів, котрі не встигаючи за прогресом не мають культури щодо сучасних технологій. Вони як кульгаві кобили, запряжені в екіпаж, тягнуть всіх назад. Так, зрозуміло, що праця повинна заохочуватися, і їм може бути прикро, що частина або повністю їх книги копіюють і викладають в Інтернеті. Але повертаючись до раніше наведеної аналогії, чому їм тоді не прикро те, що хтось може прочитати їх книгу і переказати одному, або порадити безкоштовно взяти книгу в бібліотеці. Чому б тоді не заборонити взагалі, де б то не було використовувати інформацію з книги? Наприклад: я прочитав і повинен все забути, щоб не порушити авторських прав, тому будь-яку інформацію навіть перероблену і переосмислену можна оголосити, чиєю то каверверсію.
Та й взагалі, в ідеалі, що б ці бідолахи афтор, не втрачали прибуток, рекомендую їм поклопотатися, що б в судах прийняли закон, який зовсім забороняє бібліотеки, а заодно забороняє не тільки сканування окремих сторінок їхніх книг, але і вживання окремих слів які зустрічаються в книзі. До речі, жарти жартами, але ці ідеї згадувалося у фільмі, коли одна з посрадавшіх побачила що хтось використав словосполучення «постіль і телефон» яке вона вжила у своїй книзі. Мабуть, вона вирішила, що більше не хто інший на планеті не повинен більше використовувати дане словосполучення. Звичайно, можна сказати, що я кидаюся в крайності. Але все ж не можу зрозуміти, де межа абсурду, яку сприймають багато за чисту монету?
Дивно, що це нещасні по-старому не розуміють, що прогрес не стоїть на місці і незалежно від їх бажань і старомодних примх, які вони старанно намагаються впровадити в таке ж неповоротку дубове законодавство, як і вони не працюватиме у Світі повному нових можливостей і знань. Все одно люди будуть ділитися інформацією.
Безглуздо їх примушувати цього не робити. Інше питання, що користувачів як то треба навчити, самостійно оцінюючи свої можливості жертвувати автору кошти розуміючи, що він так само працював і витрачав певні зусилля, які повинні окупиться. Але це окрема проблема, яку поки описувати не буду. Тому якщо вони самі не здогадаються як треба поводитися автору в сучасному Світі, єдине що можна їм порадити, враховуючи всі можливості прогресу, просто не писати свої книги, зберігаючи ідеї в таємниці. Ідеї, які літають в повітрі і рано чи пізно все одно спливуть на поверхню як не в одному то в іншому місці.
