Євразійський союз: проблеми або шляху інтеграції?

З 1 січня 2012 року почав діяти найважливіший інтеграційний проект - Єдиний економічний простір (ЄЕП) Росії, Білорусії і Казахстану, який покликаний вивести на якісно новий рівень економічний розвиток названих держав. Але в будь-якому новому і тим більше великому економічному об'єднанні неминуче поява труднощів пов'язаних з його становленням. Хотілося б про них поговорити.

Співрозмовник «Континентом» - білоруський економічний аналітик:

- Які труднощі вам бачаться для Білорусії у зв'язку з її вступом до ЄЕП і рухом до Євразійського союзу?

- Спочатку я хочу себе зарахувати до прихильників проектів, в яких глави держав ставлять цілі зближення народів заради загального блага. Участь в ЄЕП дозволило Білорусії домогтися кредиту Євразійського банку розвитку на 3 млрд. Доларів строком на 10 років з трирічним пільговим періодом. Укладено угоду про продаж російському Газпрому другої половини пакета акцій Бєлтрансгазу за 2,5 млрд. Доларів і за кожну тисячу кубометрів газу Білорусь платитиме в 2012 році майже на 100 доларів менше, ніж в 2011. Далі ціни на газ будуть розраховуватися виходячи з ціни газу для споживачів РФ, що може заощадити для Білорусі близько 3 млрд. доларів щорічно. Нафта Білорусь також стала отримувати на пільгових умовах. Вирішено питання про отримання російського кредиту для будівництва білоруської АЕС на 10 млрд. Доларів.

Тепер про проблеми. Одна з них бачиться в тому, що проектом Євразійського союзу (ЕАС) намічено створення єдиної валюти з єдиним емісійним центром, щоб замінити нею національні валюти країн ЕАС. У той же час у статті прем'єр-міністра Росії В. В. Путіна в «Известиях» говориться, що становлення Митного союзу і ЄЕП враховує досвід ЄС та інших регіональних об'єднань: «Ми бачимо їх і сильні, і слабкі сторони. І в цьому наше очевидна перевага, що дозволяє уникнути помилок, не допустити відтворення різного роду бюрократичних навісів ». Так давайте і скористаємося цим «очевидною перевагою», зауважимо факт глибокої боргової кризи в країнах єдиного євро, який вже загрожує їй розпадом. Навіщо створюючи союз, державам позбавлятися дуже важливого державного інструмента розвитку та регулювання національної економіки - своєї грошової системи? Який у цьому сенс?

Проблемним видається й те, як Митний союз і ЄЕП будуть сполучатися з СОТ у зв'язку зі вступом Росії до цієї організації. Ось підбірка публікацій білоруських ЗМІ, що стосуються цієї проблеми [1]:

- «Розрахунки МЗС РБ показують, що відносно більше 1000 позицій російські зобов'язання перед СОТ нижче діючих ставок Єдиного митного тарифу Митного союзу на 7 - 15 процентних пунктів. З них більше 50 позицій чутливі для Білорусі »;

- «Ще по 1500 позиціях російські митні зобов'язання перед СОТ нижче діючих ставок Єдиного митного тарифу МС на 4 - 6,5 процентних пунктів. З них 160 позицій чутливі для Білорусі »;

- «Дослідницький центр Інституту приватизації та менеджменту (науковий директор І.Точіцкая) вважає, що після приєднання Росії до СОТ імпортні мита впадуть з нинішніх в середньому 15% до 5-10% практично по всій номенклатурі сільськогосподарських машин»;

- «В« Стратегії розвитку сільськогосподарського машинобудування до 2020 року », розробленої Мінпромторгу і Мінсільгоспу Росії, говориться, що вступ Росії до СОТ значно позначиться на структурі російського ринку сільгосптехніки - у всіх його сегментах збільшиться імпорт техніки відомих європейських і американських брендів, таких як John Deere, «відбудеться п'ятикратне зростання імпорту»;

- «У Міністерстві економіки Білорусі вважають, що« після вступу Росії до СОТ значно зросте приплив іноземних інвестицій у Росію, що забезпечить розвиток і подальшу модернізацію російських підприємств і, як наслідок, витіснення білоруської продукції з російського ринку ».

Як бачите, є підстави для занепокоєння. І це притому, що після трьох девальвацій білоруського рубля (2.01.2009 - на 20%, 24.05.11 - на 56,3% і 21.11.2011 - на 52%) середня зарплата в Республіці Білорусь в кінці минулого року стала нижче, ніж в Росії - майже втричі (34,6%) і ніж у Казахстані - майже вдвічі (53,2%). Відповідно зменшилися витрати на зарплату у вартості білоруської продукції і підвищилася її конкурентоспроможність в Росії.

- У зв'язку з набранням чинності ЄЕП, а раніше Митного союзу намітився значний відтік кваліфікованих кадрів з Білорусії, наскільки це питання серйозний для республіки?

- Це непросте питання. Чисельність зайнятих в республіці за минулий рік скоротилася на 20 тис. Осіб, а за прогнозом розвитку країни повинна була зрости на 10 тисяч. Згідно з аналітичним огляду Нацбанку нестача кваліфікованих кадрів в кінці року відзначали 18% білоруських підприємств. Президент Республіки Білорусь О.Г.Лукашенка недавно дав вказівку повернути до кінця року зарплати білорусів на докризовий рівень. Але як це зробити? У білоруській економіці вкрай низький рівень її монетизації національними грошима - близько 12% до ВВП (у Японії понад 220%, у Великобританії, Швейцарії, Ізраїлі - близько 150%).

Так як стабільних грошей гостро не вистачає в економіці, то і коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами у багатьох підприємств негативний. Дебіторська заборгованість організацій за 2011 рік зросла в 2,2 рази, кредиторська - в 2,4 рази. Для забезпечення діяльності підприємства потребують кредитів. Ситуація ж з кредитами в країні складна. Ставка рефінансування Нацбанку Білорусі після її зниження 15 лютого - 43%. У той час як ставка Центрального банку Росії - 8%, ЄЦБ Євросоюзу - 1%, ФРС США - 0,25%, Банку Японії 0-0,1% річних. Відповідно і кредити для білоруських підприємств виявляються на порядок дорожче, ніж у їхніх конкурентів.

Причому в світі активно застосовується і принципово інша схема розвитку виробництва - взагалі без кредитів, шляхом створення акціонерних товариств, що залучають інвестиції в обмін на акції. При цьому у них не виникає не те що процентного боргу за кредитами, а й самого кредитного боргу перед банками. У Білорусії ж ринку цінних паперів поки немає. Акціонування застосовується в основному при продажу проблемних держпідприємств. При цьому гроші акціонерів йдуть до держбюджету і створюване ВАТ, як і раніше, залишається з потребою в кредитах.

Зіставлення варіантів інвестиційного та кредитного фінансування на математичних моделях показує, що собівартість продукції у підприємств, що залучають інвестиції у великі інноваційні проекти, наприклад, як для будівництва АЕС, виявляється в два-три рази нижче, ніж при кредитах для тих же проектів. Тому в світі, в тому числі і в Білорусії, все рідше зустрічаються економічні проекти виробництв, здатних давати прибуток на кредитних схемах фінансування. Треба терміново вдосконалювати грошово-кредитну політику, щоб переломити тенденцію до зниження конкурентоспроможності в економіці.

Далі. Як випливає з даних нещодавно проведеного Центром аналітичних ініціатив ГО «Ліберальний клуб» порівняльного дослідження умов ведення бізнесу в країнах ЄЕП [2] у нас багато легше, ніж у Росії та Казахстані процедура реєстрації фірми, легше отримувати ліцензії і вивозити продукцію на експорт. Але кількість податків у нас в 2 рази більше, ніж у них, і майже в 3 рази більше потрібно часу на податковий облік. Загальний обсяг податкових вилучень в Білорусі складає близько 62.8% від загального прибутку, в Росії - 46.9%, Казахстані - 28.6%. Причому податки сплачуються не стільки через прибутку, скільки без зв'язку з прибутком. І якщо підприємство спрацює зі збитком, то фіскальні податки його просто добивають.

Законодавство, що регламентує політику ціноутворення, у нас характеризується великою мінливістю і багато більш широким переліком товарів, ціни на які регулюються державою.

Обов'язковою для білоруських експортерів є і продаж 30% валютної виручки, тоді як у Росії та Казахстані таку норму вже скасували. Резиденти Білорусі на відміну від російських підприємств не можуть відкривати і рахунки за кордоном без отримання спеціальних дозволів [3].

- Чи відкритий білоруський ринок для країн-членів ЄЕП?

- Значною мірою так, адже ми в єдиному митному просторі і вже в ЄЕП. За 2011 рік білоруський імпорт з Росії склав 24 926 млн. Дол. США, але поки це в основному енергоресурси, сировину, комплектуючі для промислової продукції. Імпорт з Казахстану за минулий рік - 137 млн. Доларів. Мені, наприклад, казахстанські товари в магазинах на очі поки не траплялося. Ціни споживчих товарів в Білорусії через інфляцію, девальвацій, адміністративного утримування і що знизилася купівельної спроможності населення поки не сильно привертають конкурентів з Росії та Казахстану. Але в міру лібералізації цін в країні конкуренція для білоруських виробників на білоруському ринку стане зростати.

- У ЗМІ були повідомлення, що у зв'язку з набранням ЄЕП на білоруському ринку виникла нестача споживчих товарів. Якщо це має місце, то як вийти з положення?

- Це явище мало місце в Білорусії ще до її вступу в ЄЕП. Тому що і адміністративно, і девальвацією зусилля виробників різко направили на експорт за «валюту» при всілякому обмеженні споживчого імпорту в республіку. При цьому ще утримували і ціни, через що вони в перерахунку на долари, євро, злоті, лати, літи, гривні і російські рублі виявилися істотно нижче, ніж за кордоном. Тому виник ще й додатковий «мішечний» вивіз товарів з Білорусії в суміжні держави. Але тепер, коли ціни на товари в Білорусі вже значно підвищилися, «мішечний промисел» припинився. І зараз при знизилася купівельної спроможності населення, мені здається, ця проблема вже не актуальна.

- Як же прискорити інновації та розширити участь країн ЄЕП у спільних проектах?

- Рецепт прискорення інновацій в економічній науці відомий: 1) інвестиції-2) цілеспрямоване вдосконалення налогов- 3) створення високих мотивацій винахідникам, інвесторам, працівникам. Тому як не страх, а пристрасть народжує інновації. Всі ці питання актуальні не тільки для країн ЄЕП, а й для всіх держав СНД. Інститути Співдружності могли б, кажучи словами в статті В.В. Путіна, «запустити в СНД ... ряд конкретних, зрозумілих, привабливих ініціатив та спільних програм ...». І головне, вважаю, що саме Співдружність мало б взяти на себе питання створення загальної розрахункової одиниці для країн ЄЕП і всіх країн СНД, «як у Європі« екю »..., валюти, що існувала для розрахунків усередині ЄС до введення євро» (ідея і цитата Президента Казахстану Н.А. Назарбаєва). Міждержавну спільну валюту СНД можна негайно створити як засіб економічної інтеграції в масштабі всього СНД, при збереженні також і всіх національних грошових систем.

- Які можуть бути шляхи переходу на загальну валюту Співдружності?

- Створити спільну валюту СНД потрібно на новій ідеї: не як кредитний, а як інвестиційний грошовий ресурс [4]. І здійснювати інвестування спільної валюти СНД слід в економічні проекти, що мають надійну перспективу і гарантують високий прибуток, «... наприклад, у сфері енергетики, транспорту, високих технологій, соціального розвитку» (цитата зі статті В.В.Путіна), в обмін на акції цих проектів. При цьому кожен грошовий знак СНД буде виходити в обіг 100-відсотково забезпеченим купівлею акцій.

Фахівці знають, що акції підприємств, що мають надійну перспективу, що гарантують прибуток і розвиток майна ростуть у вартості щодо будь-яких валют. І тому вся валюта СНД у міру здійснення економічних проектів, профінансованих СНД, виявиться забезпеченої більш ніж на 100% високоліквідним заставою акцій, весь час зростаючих у вартості відносно валют всіх держав і приносять емітенту, тобто Співдружності, високі дивіденди.

Будь конкурентоспроможний проект, здатний принести високий прибуток, зможе претендувати на отримання прямих інвестицій СНД (через уповноважені ним банки). Це відкриє додаткові перспективи розвитку економіки і зростання конкурентоспроможності товарів, робіт, послуг для країн СНД і Співдружності в цілому.

З економічної тягаря для створили його держав СНД перетвориться на потужний світовий джерело інвестицій. За рахунок дивідендів по акціях інвестованих підприємств Міждержавний банк СНД зможе гарантовано забезпечувати:

- Раціональний курс своєї валюти щодо всіх світових валют;

- Повне самофінансування органів та інститутів СНД і накопичення власності СНД;

- Перерахування значних сум з прибутку Міждержавного банку СНД до бюджетів держав-учасниць Співдружності (замість сьогоднішніх вимог від них внесків на утримання інститутів СНД).

Від членства в СНД для кожної з держав Співдружності, які отримують інвестиції та суми з прибутку від цих інвестицій, буде величезна вигода. Виникне черга бажаючих вступити до СНД.

Так як всі СНД-гроші виявляться забезпеченими більш ніж на 100% високо ліквідною заставою (повторимо: у вигляді акцій перспективних і прибуткових підприємств, зростаючих у вартості і приносять високі дивіденди), то валюта СНД протягом короткого терміну стане головною світовою резервною валютою. СНД зможе зайняти активну позицію на світовому ринку інвестицій, чітко і ясно позиціонувати себе найбільшим інвестором, кредитором і спонсором в міжнародних відносинах.

При цьому кожна з держав СНД збереже свою грошово-кредитну систему як найпотужніший важіль держави в економіці, і має зміцнити її, використовуючи той же прийом, що і для створення валюти СНД [5] .А саме - емісії національних грошей для інвестицій в ефективні економічні проекти в обмін на високо ліквідні акції. Це різко підвищить конкурентоспроможність національних проектів. І при цьому кожна з держав отримає інструмент прямого управління курсом своєї національної валюти ринковим методом.

Хіба складно зрозуміти, що продажем акцій кожен Нацбанк завжди зможе по необхідності швидко витягати національні гроші з ринку і цим підвищувати їх ринковий курс. Причому не механічною продажем акцій, як ліси на корені, а з розробкою IPO по кожному об'єкту (спеціальних проектів з підвищення ефективності підприємств і розміщенню акцій на ринку), цікавлячись також і законністю джерел доходів у набувачів. При необхідності стримування курсу валюти кожен Нацбанк зможе закуповувати в резерви цінні папери підприємств, комерційних банків тощо, випускаючи свої гроші в обіг.

Створення ринку акцій - це відмінний спосіб для будь-якої держави швидко розширити товарну масу в країні і вилучити незабезпечені гроші з обігу. Причому не тільки акції підприємств, але й земля, водойми, ліси можуть і в інтересах суспільства мають стати товаром. Зрозуміло, з цивілізованої відповідальністю покупців за їх належне утримання та науково обгрунтованим податком на майно і землю.

Тримати свої резерви кожному Нацбанку СНД слід не в доларах і євро, а у вигляді застрахованих пакетів ліквідних акцій кращих підприємств і спільної валюти СНД. Долари та євро державам СНД потрібно терміново з резервів Нацбанку розмістити в перспективні експортоорієнтовані інвестиції. Забезпечити створення таких економічних проектів в країні для надання їх своєму Нацбанку або ж Банку СНД (через їх уповноважені банки), а також страхування економічних проектів в необхідних випадках у надійних страховиків має уряд кожної країни.

З прийняттям такої стратегії:

- Нацбанк кожної країни СНД стане головним джерелом національних інвестицій в своїй державі. Підприємства зможуть отримувати не кредити, а інвестиції під ефективні економічні проекти! Їм не потрібно буде повертати кредити банкам, і платити за них відсотки. Ось у чому тут принципова різниця! Цей захід стабілізує ціни на продукцію в кожній країні і дозволить підвищити зарплату працівників без зростання і навіть зі зниженням експортних ціни. Експорт стане реально прибутковим для кожної країни і зможе приростати. Підприємства стануть реально рентабельними;

- При цьому кожен національний грошовий знак в момент його виходу в обіг буде 100-відсотково забезпечуватися такими акціями підприємств і банків, які будуть зростати в ціні щодо падаючих долара, євро, і приносити державі ще й високі дивіденди.

Економіку кожної країни СНД наповнить сильна національна валюта, взагалі не вразлива для стихійної інфляції. Комерційні банки в країнах СНД стануть швидко рости. Кредити також стануть всім доступними, як у розвинених країнах (1-2-3% річних). Продавати свої акції державі або кредитуватися в банках - це буде вільним вибором підприємств.

Населення кожної країни СНД, підприємства і банки накопичили мільярди доларів і євро. Вони негайно продадуть їх державі за національну валюту, як тільки та стане надійною і стане рости відносно долара та євро. Люди перестануть ганятися за «валютою» тому, що будуть об'єктивно створені умови для їх іншої поведінки. У них з'явиться можливість більш вигідно і більш надійно зберігати заощадження в національних грошах, ніж в іноземній валюті. І вони зможуть як у розвинених країнах, купувати також і акції ефективних підприємств, щоб ще збільшити свою вигоду. Купувати ж акції підприємств вони будуть тому, що ті будуть рости у вартості щодо падаючих долара і євро, і будуть приносити власникам прибуток вище, ніж відсотки у банку за грошовими вкладами. При потребі в грошах, власники акцій зможуть вільно продати їх на біржі. Забезпечити чітку роботу фондових бірж в країні - це найважливіше завдання кожної з держав.

В результаті отримаємо товариство з безпосередньо суспільним характером інноваційно прогресуючого суспільного виробництва. У державах СНД і на всьому просторі Співдружності зникне в принципі кредитний борг національним банкам як головна причина боргової кризи. Прибуток же по акціях, що знаходяться в забезпеченні національних грошей, стане важливим джерелом доходів держбюджетів. Це дасть можливість державам оптимізувати податки за критерієм підвищення конкурентоспроможності економіки, створити податками умови високих мотивацій: населенню - до інвестицій, працівникам - до ефективної праці, зростанню прибутку підприємств і розвитку засобів виробництва.

Логіка системного підходу вимагає створення також валютної, фондової та товарної бірж СНД, які є неодмінним атрибутом кожного фінансового центру. Проекти цих глобальних ВАТ можуть стати першими об'єктами для інвестицій валюти СНД і наочної демонстрації світу її успіху. Здійснення цих проектів дозволить додатково активізувати взаємодію держав СНД в економічній сфері. Економічною основою Співдружності повинен стати і реально стане: «максимально лібералізований торговий режим ... базується, до речі, на принципах Світової організації торгівлі і націлений на повномасштабне зняття різного роду бар'єрів» (цитата зі статті В.В. Путіна).

Створення спільної валюти СНД як потужного інвестиційного ресурсу, а також бірж СНД дозволить в короткий термін домогтися високих темпів зростання національних економік та рівня життя населення в кожній з країн СНД і на всій території Співдружності.

Відділ Білорусії Інституту країн СНД

---------------------------;

[1] .Naviny.by. Вступ Росії до СОТ загрожує проблемами для Білорусі,

https://naviny.by/rubrics/economic/2011/12/26/ic_articles_113_176294/

[2]. «Ліберальний клуб». Умови ведення бізнесу в країнах єдиного економічного простору.

Порівняльний аналіз. https://liberalclub.biz/?p=11256

[3] .Naviny.by. Десять гальм розвитку бізнесу в Білорусі,

https://naviny.by/rubrics/economic/2011/10/05/ic_articles_113_175337/

[4] .Довгель Е.С. Створення валюти СНД забезпечить прорив Співдружності на новий рівень економічної цивілізації, https://dovgel.com/htm/esna.htm

[5] .Предлагаем вихід з кризи, https://dovgel.com/zenyi.htm