Яку воду ви п'єте?

Про значення води в житті людини добре сказав Антуан де Сент-Екзюпері: «У тебе, вода, немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке ... Ти найбільше багатство у світі». Мова йде про прісній воді, якої потребує людина. Саме прісна вода в наші дні стала грати роль стратегічного екологічного ресурсу.

Навіщо людині потрібна вода?

Людина не може обходитися без води. Він сам здебільшого складається з неї. Вона необхідна йому для особистої гігієни, для приготування їжі, для пиття. Більше того, вода необхідна і для отримання продуктів харчування.

Наприклад, при приготуванні 1 л фруктового соку загальна витрата води може скласти приблизно 100 л. Вчені підрахували, що середньостатистична сім'я з чотирьох чоловік витрачає щодня близько 1200 л води, сумарне ж кількість прямого і непрямого витрати води цією сім'єю за добу буде в 20 разів більше!

Тільки за рахунок випаровування води з поверхні шкіри кожен з нас в теплу пору року віддає від 25 до 60% тепла. Влітку жителю середньої смуги необхідно 2-2,5 літра рідини на добу, жителю тропіків - 4,5 л, а потреба у воді робочого гарячого цеху доходить до 10-12 л на день.

Чи можна пити воду з-під крана?

Все частіше люди задають питання - яку воду пити і чи можна взагалі пити і навіть використовувати воду з-під крана? У різних публікаціях на цю тему існує безліч точок зору, часто протилежних і суперечливих. Наприклад, на думку академіка Ю. Рахманіна, в даний час кожна восьма проба води, взята з централізованих систем водопостачання, не відповідає державним стандартам за біологічними показниками, а кожна п'ята проба - за хімічними показниками.

Слід зазначити, якщо у світовій практиці про якість води судять на підставі більше 100 основних показників, то за вітчизняними ГОСТам донедавна - тільки по 28. З 1998 року з введенням нового ГОСТу кількість показників в нашій країні наблизилося до зарубіжного. Проте реально постійний контроль якості води здійснюється по меншому числу показників. Саме по них вода вважається придатною для питних цілей.

Не потрібно думати, що вода, що надходить в наш дім, брудніше природної води. Перед надходженням в мережу вона проходить всі необхідні за нормуючим документам стадії водопідготовки і водоочистки.

Проблема, однак, полягає в тому, що в даний час швидко зростає не тільки обсяг, але і число найменувань забруднюючих речовин, що потрапляють у водойми і річки, з яких здійснюється водозабір. Крім того, навіть добре очищена вода при проході через систему водогону знову забруднюється через стан самої водопровідної системи.

Багато питань викликає хлорування води. Що ж робити? У середньому кожна людина за добу використовує близько 400 л води. З них на приготування їжі і пиття припадає приблизно 1%. Саме це кількість води бажано додатково очистити за допомогою надійних фільтрів! До того ж, як би гарні не були ці фільтри, після них воду все ж рекомендується кип'ятити.

Як хімічний склад питної води впливає на здоров'я людини?

Але у «водної» проблеми є й інша, менш відома сторона. Пов'язана вона з недостатнім вмістом у питній воді деяких необхідних для життя речовин.

Дослідження вчених показали, що хімічний склад вод озер і річок може розрізнятися в широких межах і істотно залежить від складу мінералів, будови земної кори, географічного положення водойм та інших факторів.

Наприклад, у багатьох водоймах, розташованих на місці колишніх льодовиків, природна вода, як правило, містить значно менше солей, ніж наземна вода в інших місцях. У тому числі в такій воді концентрація солей кальцію і магнію істотно менше, ніж це необхідно для нормальної життєдіяльності.

Для людини існує певна фізіологічна норма за кількістю складу розчинених у воді мінеральних солей. Вона визначена за результатами наукових досліджень і наводиться у вигляді рекомендацій в документах Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ).

Аналіз даних світової статистики показує, що багаторічне вживання питної води, мінеральний склад якої відрізняється від оптимального, збільшує схильність населення даного регіону до різного роду захворювань. Негативні наслідки викликає як підвищена, так і знижена мінералізація питної води. Однак якщо з першою з них питання досить успішно вирішується на різних стадіях очищення або доочищення води, а також при її кип'ятінні, то проблема «М'якої води» для деяких регіонів поки ще залишається відкритою.

До яких наслідків призводить довготривале вживання «м'якої води»?

До регіонів, де люди змушені пити слабомінералізовану воду, відносяться Скандинавія, водні басейни Ладозького і Онезького озер, деякі райони Канади і Північного Уралу.

У цих регіонах мінералізація питної води на порядок нижче оптимальної величини. За даними ВООЗ, у населення цих районів спостерігається підвищений рівень захворюваності на гіпертонічну хворобу, рахіт, остеохондрозом, ішемічною хворобою серця. Крім того, у жителів цих регіонів відзначається руйнування зубної емалі, патологія вагітності у жінок, загострення алергічних реакцій та інші негативні наслідки.

Якщо раніше проблема «м'якої» питної води не привертала до себе особливої уваги лікарів та екологів, то в останні роки вона посіла одне з перших місць у ряді факторів ризику.

Значення цього фактора особливо зростає для населення великих міст і густонаселених промислових районів в умовах напруженої екологічної обстановки. До таких регіонів, зокрема, відносяться Санкт-Петербург і деякі райони Ленінградської області, для яких джерелом питної води є вода річки Нева і Ладозького озера, особливо бідна солями кальцію і магнію. Дослідження Інституту Фізіології ім. І.П. Павлова РАН показали, що кожен житель Санкт-Петербурга за своє життя недоотримує за рахунок такої води кілька кілограмів таких потрібних йому кальцію і магнію.

Для багатьох регіонів світу проблема прісної води в даний час є однією з найважливіших. Деякі країни підійшли до «стелі» використання своїх запасів прісної води. Якщо ж врахувати, що збільшується з кожним роком забруднення гідросфери в цілому і прісних вод зокрема, те нестача води є найголовнішою проблемою.

Саме стан гідросфери і якість її вод являють собою один з наріжних каменів, що визначають безпека життєдіяльності будь-якої людини на нашій планеті.