» » Гельментов-шоу: Андрій Аршавін і Микола Жаравін

Гельментов-шоу: Андрій Аршавін і Микола Жаравін

Фото - Гельментов-шоу: Андрій Аршавін і Микола Жаравін

Коли зморив на неадекватність якого-небудь спортсмена, типу Андрія Аршавіна, або читаєш його одкровення, в яких він радить тим, хто заздрить його астрономічним доходам, «просто надіти бутси і спробувати зробити те ж саме, що робить він», в голову лізуть питання такого плану: «А ось кому віддасть цей Андрій вчити своїх дітей? Може бути, Роману Павлюченко або Олександру Кержакову ?! А якщо, не дай бог, Андрій незабаром опиниться на смертному одрі, то до яких лікарів він стане звертатися? Напевно, до непримиренного «борцеві за підвищення оплати своєї праці» мультимільйонеру Ігорю Денисову? Більш ніж упевнений, навіть я, інвалід другої групи, якщо Батьківщина і Фабіо Капела довірить мені пробити пенальті у фінальному матчі чемпіонату світу з футболу, то в 5 випадках з десяти я не промахнуся. Та знайдеться в Росії ще не один десяток мільйонів міцних мужиків, які так «вдолбасят Пеналь» проклятим бразильцям (іспанцям, німцям, італійцям, аргентинцям, голландцям), що сітка розлетиться в прах.

А тепер уявіть, коли під час операції на серці до хворого Аршавіну Андрію Сергійовичу підходить його «кореш» і, одночасно, хірург-любитель Ігор Денисов ... Точніше, перш ніж підійти, природно, попросить мільйонів 40-50 євро, тобто все, що Андрій зібрав нелегким «катанням м'яча по травичці». Доведеться віддати ... Правда, довіритися чи Андрій хоч на секундочку цього нового хірургічного світилу? А адже таке цілком може бути, піди держава зі своїми вимогами зі сфери освіти та медицини. Так, загальний рівень і того й іншого різко впаде, зате з'являться такі зірки, на єдиний гонорар яким Аршавін, Кержаков і Денисов будуть «горбатитися» все життя. Відпрацьовуючи «газпромівські векселя», який (мається на увазі ГАЗПРОМ) теж не приватна конторка, взагалі-то. А коли Андрюша обурився, товстий доктор із закривавленим ножем і пассатижами в руках скаже: «Бери, Андрюша, в руки скальпель і спробуй сам» ...

Нещодавно проводив чергове опитування ВКонтакте (https://vk.com/igorvasyukov?w=poll20533817_21314), де мої френди до паразитичним і марним професіями віднесли професії спортсмена (зокрема, футболіста), а також поп-музиканта і менеджера. Правда, дітям своїм вони не так вже й рідко (https://vk.com/wall20533817_21318) бажають саме такої долі: щоб зробивши на копійку отримати на сто доларів різного роду суспільних благ. І не нести при цьому жодної відповідальності: нам добре платять, а те, що ми грекам або Катару програємо, це не наші проблеми. Будь-якій людині, що має справу з соціальними проблемами, очевидно, що такі життєві установки суспільству не одного разу вийдуть боком.

А ось чи потрібні нам чиновники? І якщо потрібні, то, як повинен оплачуватися їх працю ?!

Якось йшов по вулиці і бачу, як назустріч мені «пиляє» колишній депутат Заксобранія Вологодської області Потапов Сергій Миколайович, комуніст. Бачу, не все у нього в ажурі, зажурився «чувак». Питаю:

- Про що засумував, добрий молодець? Алі Віагра у нас в аптеках нині не продається ?!

- Так, - каже, - Віагра мені й не потрібна. За Державу прикро.

- Чого таке? - Запитую ласкаво, щоб не зачепити самолюбство. Політика - справа тонка. Трохи не так сказав - відразу в «лобешнік» отримаєш.

- Так ось наш депутат від комуністів Жаравін Законодавчі збори залишив. Втік, так би мовити, з поля бою.

- Це якийсь - такий Жеравино, - питаю, - чи не той якого ти хотів у ставку у Мельникова втопити?

- Так втопив би, та Мельников не вирішив, - відповідає Потапов, - риба, каже, зникне на 100 років. Екологію спорту.

- Ну, що ж, відпрацював своє чоловік. Все-таки, 65. висмоктати з нього політика останні лімфоцити.

- Так він не пішов, а втік, щоб відповідальності ніякої не нести. Думаєш, з цими курячими фабриками його провини немає. Хто сільське господарство в ЗакВО мало не двадцять років курирував. Не забув все зробити, щоб «золотий парашут» на прощання отримати. Адже йому пенсію, чи не 90-100000 рублів виписали.

- І за що ж?

- Ось в цьому і питання. Напевно, за мовчання.

Власне, в списку «паразитів» у народному топ-хіт-параді депутати будь-яких рівнів влади стабільно входять у трійку призерів, поряд з футболістами і поп-музикантами. Тим часом, оплачується їхня праця цілком добре, якщо не сказати, щедро. Начебто зрозуміло, «стояти біля крана і не напитися», який же дурень собі дозволить. Але, коли починаєш міркувати, за які - такі подвиги, часом стає абсолютно незрозуміло. Ну, немає логіки.

Ось, той же Микола Жаравін, крім депутатства, довгі роки керував вологодським відділенням КПРФ. До цього, до речі, очолював Вологодський районна Рада депутатів. Так що, до курям ставлення, і цілком близьке, мав. Більше того, на початку «триклятих дев'яностих» був він ще й регіональним представником ... «Хопер-Інвеста», якщо хто ще пам'ятати чудові рекламні ролики цієї контори. Ну, не вийшло тоді людині увійти до складу народжуваної респектабельної російської буржуазії. Навіть таким шляхом. Але з ким не буває! Зате чудово вписався в нішу, нібито, боротьби з антинародним режимом. Мітинги, збори ... Зборів, мітинги ... Пільги, пенсії ... Пенсії, пільги ...

І ось прийшла пора підбивати підсумки «нелюдських праць». З одного боку, 90-100000 рублів пенсії від «антинародного режиму» - непогана оцінка партійного праці. З іншого боку, а що в активі, чи то пак, чи не Жаравіна, а його підопічних. Тобто, знедоленого народу. Як пенсії? Кіт наплакав - від 5000 до 10000 рублів. У нас у дворі живе пенсіонерка, яка отримує 19 тисяч рублів, але в рамках програми «Діти блокадного Ленінграда». Ось вже її не люблять сусідки! Як на рахунок пільг? Типове явище, всі ліки та препарати пенсіонери, яким ця пільга покладена і навіть необхідна (таблетки «зжирають» від 50 до 100 відсотків пенсії), купують за свій рахунок. Я вже й не кажу, що депутати повинні трохи думати, як місто, регіон, область повинні багатіти, не займаючись при цьому нескінченним вимаганням. Як там поживає сільське господарство, яке недремним оком курирував наш Микола? Та одних курей вистачає, щоб підняти таку роботу «курям на сміх». Так питається, ЗА ЩО товаришеві-пану ЖАРАВІНУ, де-юре покинувшему свій депутатський пост, а де-факто, відрахування за неуспішність, такий непоганий «золотий парашут»? Може, хтось більш розумний і грамотний, ніж я, цього питання відповість ?!

Давайте, хлопці, не соромтеся.