Пенсія по старості. Яке у неї майбутнє?
Трудова пенсія по старості - це щомісячна грошова виплата, що призначається громадянам, що досягли встановленого законом віку (60 років у чоловіків, 55 років у жінок) і мають необхідний трудовий стаж, з метою компенсації їм заробітної плати або іншого доходу, які вони отримували в період трудової діяльності. Складається пенсія по старості з двох частин: страхової та накопичувальної.
Остання пенсійна реформа відбулася в 2010 році. Внаслідок цієї реформи було скасовано єдиний соціальний податок, повернуті прямі страхові внески, базова частина трудової пенсії включена в страхову частину, збільшені пенсійні права застрахованих і встановлений рівень матеріальної допомоги непрацюючим пенсіонерам не нижче прожиткового мінімуму в регіонах. Але, незважаючи на всі перетворення, реформа 2010 року вже визнана вкрай недалекоглядною, орієнтованої на короткострокові проблеми і позбавленою «погляду на майбутнє».
Експерти в галузі економіки прогнозують, що в майбутні 20 років більше ніж на 10 млн. Виросте кількість людей пенсійного віку і більше ніж на 11 млн. Знизиться число людей працездатного віку. Співвідношення між ними зміниться в 1,5 рази (зараз воно дорівнює 1: 3, а через 20 років складе 1: 2). Це саме по собі серйозний демографічна криза, яка не може не надати впливу на пенсійну систему.
Також фахівці відзначають, що підхід 2010 є екстенсивним. Проблеми вирішуються виключно за рахунок переміщення додаткових ресурсів. Плюс до цього реформа має дуже короткий горизонт - п'ять-десять років, а такі реформи мають вимірюватися поколіннями. І сумні результати можна спостерігати вже зараз. Трансферти за рахунок загальних доходів федерального бюджету зросли з 0,6% ВВП в 2007 році до 4,2% ВВП в 2010-му. Всього ж виходить, що ми витрачаємо на пенсію більше 6% ВВП.
Але це ще не всі нововведення, що стосуються пенсії. Так з 1 січня 2009 року в силу вступила так звана «Програма державного співфінансування пенсії». Згідно даної програми, будь-який росіянин, зареєстрований в системі обов'язкового пенсійного страхування, може збільшити свою майбутню пенсію, шляхом щорічних вкладень у розмірі від двох до дванадцяти тисяч рублів, плюс вкладення держави в тому ж розмірі.
І з появою даної програми у неї виникли як прихильники, так і ненависники. Кількість перших, що беруть участь в даній програмі, на сьогоднішній день складає приблизно 11 800 000 чоловік. Цифра досить-таки значна. Але все ж є і ті, хто з недовірою ставиться до такої перспективи, пов'язано це з низкою цілком обгрунтованих факторів.
По-перше, ймовірність того, що вкладник отримає пенсію за співфінансування в повному обсязі, практично зведена до нуля, так як вкладник може просто не дожити до виходу на пенсію, особливо враховуючи, що на сьогоднішній день жінки змушені працювати до 55 років, а чоловіки - до 60 (при середній тривалості життя 59 років), ймовірність такого результату вельми висока. У цьому випадку держава зобов'язується повернути спадкоємцям ту частину суми, яка була перерахована у фонд вкладником. Але знову-таки без урахування інфляції, а це в будь-якому випадку означає втрату частини вкладених коштів.
Інший варіант: людина все-таки вийшов на пенсію, отримав першу надбавку, після чого раптом раптово помер. У цьому випадку спадкоємці і зовсім нічого не отримають, всі кошти перейдуть у власність держави.
Ще одним фактором може стати інфляція, тобто вкладені гроші можуть просто знецінитися. Наприклад, прибутковість Зовнішекономбанку (ВЕБ) від управління коштами пенсійних накопичень за останні 3 роки склала майже 18% (5,7% річних), а інфляція за цей час досягла 38%.
Крім того, навіть при найкращому розкладі держава повністю розплатиться з вкладником тільки через 18 років після його виходу на пенсію. Наприклад, перші 6 років людина просто отримує всі кошти назад, наступні 6 років йому виплачуються гроші роботодавця, і тільки потім - пенсійного фонду.
Ось і виходить, що держава пропонує програму, дуже схожу на авантюру, яка в кращому випадку може закінчитися років отак до 80.
До того ж ми не можемо знати, що чекає нас у майбутньому і чи буде взагалі існувати таке поняття, як пенсія. Тому, особисто для мене перспектива збільшити свою майбутню пенсію шляхом вкладень в наше вельми нестабільна держава бачиться дуже туманною.
Все вищевикладене - це факти, представлені фахівцями, спостерігають за таким явищем, як пенсія, з боку. А що ж до самих пенсіонерів, чи задоволені вони своєю пенсією?
Не так давно натрапила на сайт, в якому йшов опитування пенсіонерів - яка у них пенсія і чи задоволені вони нею. Прочитавши відповіді я, чесно кажучи, жахнулася. Звичайно, серед відповідей були суми, на які цілком можна жити і ні в чому собі не відмовляти, але це було швидше виняток, ніж правило. В основному ж суми були приблизно такі - від 3500 до 6000 рублів.
Навіть уявити складно, як можна прожити на ці гроші. Адже не у кожного пенсіонера є діти, які можуть про нього дбати і утримувати, а деякі, навпаки, самі намагаються надати будь-яку допомогу своїм дітям. Саме тому багато людей, будучи на пенсії, йдуть працювати, якщо, звичайно, здоров'я дозволяє.
А що робити тим, у кого цього здоров'я зовсім не залишилося? Таким пенсіонерам важко подвійно, адже практично всі їхні гроші йдуть на ліки, які коштують чимало. А адже крім ліків, необхідне живлення, плюс витрати за житло.
Ну і на закінчення хотілося б відзначити, що за кордоном, в економічно розвинених країнах, пенсійний період називають періодом відпочинку, а у нас - періодом дожиття. Звичайно, дуже прикро за людей, які віддали найкращі роки свого життя, а часто і здоров'я, роботу. А коли вони доживають до свого заслуженого відпочинку, то не можуть цей відпочинок собі дозволити і змушені не жити і насолоджуватися життям, а існувати і доживати свій термін.