Галечка

Рамбам - місто кохання. До вітрам в затоку і з затоки, до пластмасових ялинкам з пластмасовими ж сніжинками на головній площі, любові до маленьких дворах і незліченну кількість артефактів, натиканих тут і там, немов родзинки в німецький марципановий кекс.

Рамбам - місто барвистою любові. У його верхній частині на асфальтах білим - написи. «Оленка, виходь за мене!» «Галечка, я тебе люблю!» Написи немов змагаються між собою - більше букви, изящней шрифт, сердечка. Але все одно, скажу я вам, місця ще дуже багато - немов сірого полотна. За цим полотну бродять бабусі біля зупинок - бродять з перев'язаними на грудях ременями рюкзаків. Тикають старечими паличками в смітники, утоптуючи і вишукуючи. Але це на сірому. Далі, трохи за зупинкою, знову «Галечка ...»