Афганістан - складна проблема геополітики
Афганістан залишається однією з найскладніших проблем глобальної геополітики. А рішення США про виведення своїх військ з цієї країни породжує багато геополітичних питань.
Росія і деякі сусіди Афганістану - Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан і Казахстан - стурбовані розвитком суспільно-політичної ситуації в Афганістані. Влади всіх цих країн очікують виведення західних військ з цієї країни з різним ступенем алармістських і песимістичних настроїв. Вони вважають, що і так нестабільна ситуація в Афганістані після відходу НАТО буде тільки погіршуватися, і це неминуче відіб'ється на безпеці і стабільності їхніх країн. В якості негативних наслідків вони часто згадують наркотрафік, але ще більше - відродження радикального ісламу в Середній Азії, а слідом за ним і неминучий прихід «Талібан» в Кабул в 2014 р Найбільш «панікерський» налаштовані аналітики вважають, що радикальні рухи обов'язково піднімуться з пакистанського кордону на Північ Афганістану, щоб дестабілізувати ситуацію в середньоазіатських республіках. Чи так це?
Не вдаватимуся в подробиці, що деякі країни вважають, що в 2014 році після виведення військ НАТО з Афганістану обстановка в цій країні почне стабільно погіршуватися і готуються до політичних і військових заходів напередодні виведення контингенту НАТО з Афганістану, розглядаючи певний сценарій розвитку подій.
Виведення американських військ з Афганістану може призвести до загострення нестабільності в регіоні, незважаючи на те, що розмови про можливий вплив цієї події на Центрально-азіатський регіон перебільшені, тому я б поставив це питання на друге місце. Якщо Америка, а саме її війська дійсно підуть з Афганістану, це стане доказом того, що на регіон вже не будуть звертати пильної уваги. Фінансування Центрально-азійських держав на підтримку безпеки в регіоні - ще один позитивний сигнал.
Афганці - народ давній. Це народ, який не схилявся ні перед ким. Афганістан - це наш, неспокійний сусід. Сусід, доля якого нам явно показує, які біди може наслати на людей релігійний радикалізм.
Ми, туркменістанців, наживо бачимо, що обіцяє відсутність правопорядку: війна, яка триває більше трьох десятків років, перетворила Афганістан в «гарячу точку», де процвітають торгівля зброєю і наркотиками. Закулісні сили користуються плодами війни, розростаючись і набираючись сил на грунті беззаконня.
Згадуючи 1979 рік, спроби пояснювати введення військ СРСР до Афганістану якимись небезпеками, нібито загрожували з півдня, виглядають, на мій погляд, надумано. І немає когось одного, кого в цьому можна було б звинуватити: всім хотілося повоювати. У армії руки свербіли після десятиліть світу, деякі хотіли набрати очки в якихось внутрішніх іграх. «Кремлівські старці» перебували в полоні політичних ілюзій ... До вторгненню, в результаті, призвела низка безглуздостей. Спілчанських сили надовго загрузли в кривавих пісках стародавньої Аріани ...
Останнім часом деякі спостерігачі висувають тезу про те, що нібито введенням військ до Афганістану СРСР зупинив «ісламську загрозу». По-моєму, все якраз навпаки. Вторгнення стало каталізатором посилення там ісламістських настроїв. Зрозуміло, що американські «партнери», а тоді - противники активно брали участь в афганських справах: фінансували, поливали й удобрювали «грядки», на яких згодом виросли таліби. Але якби в Афганістан не ввійшли спілчанських війська, то і талібів б там теж, швидше за все, не було б.
Вважаю, що вирішувати афганську проблему після 2014 року повинні ті держави, які в цьому зацікавлені. Шлях вирішення афганської проблеми бачу в поверненні країни у світову економіку.
І цим, повинні зайнятися ті, кому це вигідно з точки зору безпеки. Власне, кому може загрожувати Афганістан потенційно? Крім Росії, це держави Центральної Азії, це Пакистан, це Індія, це Китай - там теж є регіони, які можуть бути порушені цим процесом, також відновлення економіки і промисловості Афганістану неможливо без участі США і Євросоюзу.
Тим часом, ситуацію в Афганістані здатні контролювати зараз тільки міжнародні сили, і з цим доведеться рахуватися.
Повідомлення про нові ініціативи з надання допомоги Афганістану з'явилися на тлі неодноразових відмов президента Афганістану Хаміда Карзая підписати угоди про безпеку з США. Представники держдепартаменту США оголосили про нові ініціативи з надання допомоги Афганістану у розмірі 300 мільйонів доларів.
Першу частину у розмірі 77 мільйонів доларів Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) планує направити на розвиток торгівлі і забезпечення стійкості бюджету при приєднанні країни до Світової організації торгівлі. «Передбачається, що якщо такі країни, як Афганістан зроблять ряд нормативних реформ, необхідних для приєднання до СОТ, протягом перших п'яти років їх ВВП зросте на 20%».
Далі, 92 мільйона доларів планується направити протягом п'яти років на розвиток ринку праці. Результатом цієї ініціативи, що включає в себе реалізацію партнерських програм між університетами США та Афганістану, має стати поява в країні кваліфікованої робочої сили.
Третя ініціатива спрямована на розвиток сільськогосподарського сектора Афганістану. «Очікується, що в результаті реалізації цієї програми понад 40 тисяч фермерів отримають доступ до більш сучасним технологіям і зможуть збільшити дохід від виробництва пшениці і цільових культур на 20%», - зазначив представник держдепу.
Також, Китай активно і конструктивно бере участь у міжнародному співробітництві в наданні допомоги Афганістану, докладаючи зусиль до сприяння подальшому розвитку вже наявних китайсько-афганських відносин. Про це заявив посол Китаю в Афганістані Ден Сіцзюнь.
13 січня цього року за спільної ініціативи посольства Китаю в Афганістані та Товариства афгансько-китайської дружби в Кабулі відбувся симпозіум з приводу 59-річної річниці встановлення дипломатичних відносин між КНР і Афганістаном.
Посол Китаю в інтерв'ю для ЗМІ зазначив, що в минулому році китайсько-афганські відносини розвивалися благополучно. КНР активно і конструктивно брала участь у міжнародному співробітництві, яке стосується афганських справ на основі «відкритого взаємодії, справедливості, відповідальності, рівноправності та взаємної вигоди». У 2013 році намітилося помітне поглиблення і розширення китайсько-афганських зв'язків. Дві країни активізували взаємні візити на високому рівні, афганська сторона позитивно відреагувала на висунуту Сі Цзіньпіном ідею створення «економічного коридору вздовж Шовкового шляху». Міждержавне економічне співробітництво принесло великі плоди. Китай взяв на себе обов'язок по будівництву для Афганістану 10 комплексних проектів, підготував для цієї країни більше 1000 фахівців, вклав у її економіку прямі інвестиції на суму приблизно 500 млн доларів. Загальна сума укладених двома країнами контрактів щодо підрядних робіт досягла близько 800 млн доларів.
Також, міністри закордонних справ країн-членів Європейського Союзу обговорювали поточний стан справ в Афганістані, де в квітні належить вибори президента Афганістану, а також вибори в муніципальні органи влади Афганістану матиме ключове значення у формуванні майбутнього країни.
Рада Європейського Союзу у закордонних справах ухвалив висновок щодо Афганістану, в якому визначено подальші цілі діяльності Європейського Союзу в напрямку Афганістану: сприяння миру, безпеці та стабільності як в Афганістані, так і в регіоні в цілому-зміцнення демократії, сприяння економічному та соціальному розвитку, повазі верховенства закону і прав людини, особливо жінок-сприяння подальшому поліпшенню доступу до медичної допомоги та освіти. Також підкреслюється, що нова стратегія повинна бути досить гнучкою і підлягати перегляду відповідно до змін, що відбуваються в розвитку Афганістану. При розробці нової стратегії слід взяти до уваги Токійський рамковий документ і договір про партнерство між ЄС і Афганістаном, стратегія повинна містити план дій з конкретними результатами і чіткий розподіл обов'язків між Європейським Союзом та країнами - членами ЄС, враховуючи в тому числі співпраця з НАТО та ООН . Стратегію планується затвердити у другому кварталі 2014 року.
Європейський Союз є одним з основних донорів допомоги розвитку Афганістану. У період з 2002 по 2011 рік в допомогу розвитку Афганістану було виділено 2,5 мільярда євро, у тому числі 500 мільйонів євро - в якості гуманітарної допомоги. У відповідності з цілями, поставленими Урядом Афганістану, Естонія в 2013 році збільшила обсяг коштів, що виділяються нею на підтримку Афганістану в рамках співпраці з розвитку, до 1,4 мільйона євро. Свій внесок у підтримку розвитку Афганістану Естонія вносить в основному через Трастовий фонд реконструкції Афганістану (Аfghanistan Reconstruction Trust Fund - ARTF), у двосторонніх проектах ми зосереджені на розвитку освіти, зміцненні безпеки та впровадженні добрих звичаїв управління державою.
У Туркменістані давно вже зрозуміли, що не можна встановити мир військовою силою, що насильство породжує ще більше насильство, що гордому афганському народу потрібно допомагати не поставками зброї, а розвитком економіки.
Впевненість у завтрашньому дні дає людині необхідний спокій, щоб він міг працювати і радіти сьогодні. Багаторічна війна знищили цю саму віру в майбутнє у афганського народу.
Але ми сподіваємося, що віра в завтра не погублено до кінця, що наші афганські брати потребують допомоги у відновленні не тільки зруйнованих міст, а насамперед - тієї самої віри. І тільки тоді він погодиться змінити автомат на лопату.
Туркменістан розглядає Афганістан як перспективного торговельного та економічного партнера. Всі республіки Центральної Азії, в тому числі і Туркменістан, зацікавлені в стабільному Афганістані. У зв'язку з цим, Туркменістан, як і країни-учасники ШОС готові нарощувати обсяги економічної допомоги Афганістану.
Нещодавно на засіданні Кабінету Міністрів Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов зазначив, що республіка готова розглянути пропозиції щодо збільшення поставок електроенергії в Афганістан. З метою збільшення обсягів експортних поставок електроенергії в східному напрямку триває реконструкція енергоблоків Марийській державної електростанції, а також будівництво ЛЕП-500 від Марийській ГЕС до кордону Туркменістану з Афганістаном.
Туркменістан, традиційно дотримується нейтралітету, навіть зі своїми сусідами схильний до прагматичної економічній політиці. Зокрема, проект будівництва газопроводу ТАПІ (Туркменістан, Афганістан, Пакистан, Індія) дозволить Туркменістану вийти на ринок Індії та Пакистану. Цей проект, так чи інакше, орієнтований на стабільність Афганістану. Тому як хочемо жити в сусідстві з мирним і процвітаючим народом, який ясно уявляє, куди прагне і чого чекає від майбутнього.
У світі є два види бізнесу. Перший процвітає в мирній стабільної середовищі, так як інвестує в творення нового. А другий робить гроші на руйнуванні, і для його процвітання потрібен безлад. Занадто довго Афганістан платить дивіденди вкладникам, які не зацікавлені у встановленні порядку і припинення війни. Занадто довго афганський народ вірить, що іншого шляху, окрім як воювати між собою, немає.
Потрібно зрозуміти - в цій країні багато можливостей і для творчого бізнесу. Пора інвестувати в сільське господарство, енергетику, освіту. Пора повертати афганському народу почуття національної спільноти, єдності.
Афганці, як і будь-який інший народ, заслуговує миру і радості, будувати сьогодні заради завтра - і не лише житло, а й світлі, далекосяжні плани.
В кінці статті хочу привести туркменську приказку про сусіда: «Хороший сусід в чорні дні, краще поганий і гордою рідні», а також прислів'я інших народів:
- «Ми самі заводимо друзів, самі створюємо ворогів, і лише наші сусіди - від Бога» ;
- «Колиска особистого успіху в житті - це збереження дружби, довіри і поваги з боку найближчого вашого сусіда» ;
- «Навіть в раю у тебе будуть сусіди».
Експерт-політолог Валерій Чумакін