Які мирні професії найнебезпечніші?
У будь-якому населеному пункті мешканці можуть пригадати пару-трійку «страшилок», історій про нещасні випадки на виробництві. Ось, наприклад, в Мінську не так давно впав баштовий кран з крановщицей в кабіні. Ні в чому не винна молода жінка отримала серйозні травми.
Але виявляється, професія кранівника не найнебезпечніша. Фахівці охорони праці не розподіляють між спеціальностями місця сумного рейтингу. Але, тим не менш, протягом останніх років явно проглядаються певні тенденції.
Стабільно високі показники травматизму та загибелі людей в робочий час серед водіїв автотранспорту. В першу чергу це, звичайно, пов'язано з тим, що зведення ДТП вже давно нагадують фронтові, що, втім, не зменшує число бажаючих сісти за кермо.
Виявляється, високий рівень травматизму і смертності серед різних слюсарів: Ремонтників, сантехніків, автослюсарів та інших. У сільському господарстві першість утримують механізатори, як прийнято останнім часом називати трактористів.
Не менш небезпечна група професій, пов'язаних з деревообробкою. Серед них теслі, столяри та верстатники різних деревообробних верстатів. У будівельній галузі найчастіше страждають монтажники та підсобні робітники. Багато постраждалих серед зварювальників та електромонтерів.
Колись бабусі й дідусі на пенсії влаштовувалися в школи та організації вартувати «соціалістичну власність». Але сьогодні професія сторожа входить в зону ризику, в число найнебезпечніших, і впоратися з нею непідготовленому пенсіонеру все важче.
Найпоширеніша причина смерті на робочому місці (18,5% від усіх випадків) за результатами минулого 2007 року - падіння з висоти. На наступному місці, 18,1% серед усіх причин - смертельні поранення, отримані рухомими, що обертаються і розлітаються предметами. Стільки ж смертельних випадків пов'язано з дорожньо-транспортними пригодами.
Причиною 9,9% смертей стало падіння, обвалення або обвал конструкцій, будівель, споруд, предметів, матеріалів і грунту. 8,2% загиблих постраждали від електроструму, а 4,3% - від отруєння.
Різні комісії, які розслідували факти надзвичайних подій на виробництві, в якості причин трагедій в 18 випадках із кожних ста назвали невиконання керівниками та спеціалістами своїх обов'язків з охорони праці. У 8,8% випадків потерпілі не зовсім представляли що загрожує небезпека і не вміли застосовувати безпечні способи роботи. Майже в 7% подій фігурують несправні механізми, а в більш ніж 5% - незадовільний стан робочих місць. Іншими словами, майже половина всіх травм і смертей викликана недоліками управління та організації виробництва.
Не менш винні і самі працівники. Близько 19% нещасних випадків сталося в результаті порушень трудової і виробничої дисципліни, інструкцій з техніки безпеки. У восьми випадках із ста винуватці пригод проявляли елементарну необережність і неуважність, а в 1,4% чомусь ігнорували штатні засоби індивідуального захисту.
Багато людей постраждало в результаті пияцтва і використання наркотиків. Серед загальної кількості потерпілих таких знайшлося всього лише 4,4%, але серед загиблих їх майже третя частина.
Як бачимо, винні обидві сторони, і ті, хто організовує виробництво, і ті, хто виконує роботи. На жаль, наше знамените «авось» допомагає далеко не завжди. Чи не краще, всупереч прислів'ю - хреститися ще до того, як вдарить грім?
Будьте обережні. Удачі.
