Що таке міжнародне приватне право?
Однією з найбільш динамічно розвиваються в останні століття галуззю права є міжнародне приватне право. Поняття «міжнародне приватне право» вперше було запропоновано Д. Сторі, видані в 1834 році свою книгу «Коментарі до іноземного та внутрішнього права».
Розвиток подібних правил в сучасних умовах пояснюється цілим рядом певних причин, найважливішими з яких можна назвати глобалізацію міжнародних відносин, яка в ХХ і початку ХХІ століть досягла воістину колосальних масштабів.
Уже зараз практично неможливо уявити собі окрему державу, яка не залежала б від ряду інших, нехай навіть менш розвинених і слабких, держав. Що говорити вже про компаніях та фірмах, які розкидають свої виробництва по всій планеті таким чином, щоб отримувати максимальну прибуток, часом залишаючи лише головні офіси в тих країнах, де колись вони були створені.
Наступною причиною розвитку міжнародного приватного права останнім часом є постійно зростаюча міграція населення. Наприклад, якщо ще на початку XIX століття на те, щоб з Росії потрапити, скажімо, в Рим, могла піти тиждень, то зараз це можливо протягом доби або навіть швидше.
Однак з переселенням людей з однієї країни в іншу з'являються певні складнощі (наприклад, надання громадянства, видача дозволу на проживання чи дозволу на роботу). Виникнення подібних проблем, в свою чергу, сприяє більш швидкому та ефективному розвитку міжнародного права, тому що з'являється необхідність у законодавчому визначенні варіантів вирішення даних проблем (країни домовляються між собою про те, які права та можливості матимуть їхні громадяни на території іншої країни).
Тісно пов'язане з попередніми причинами розвитку міжнародного приватного права і стрімкий розвиток науково-технічного прогресу. Внаслідок розробки все нових і нових механізмів, пристроїв, систем і технологій, які створюються, реалізуються і використовуються в різних куточках світу, прискорюється обмін інформацією за допомогою використання сучасних технологій і з'являється необхідність міжнародно-правового регулювання виникають у зв'язку з цим відносин.
Припустимо, громадянин Росії живе і працює у Франції на компанію з США, продукція якої продається в Китаї. Нашого героя в разі виникнення якихось проблем захищатиме Російська Федерація у відповідних міжнародних організаціях на підставі договорів Росії з Францією, США і Китаєм.
Для того щоб застосовувалися правила міжнародного приватного права, необхідно виконання двох умов:
1. Суб'єкти, що у справі, не повинні володіти по відношенню один до одного владними повноваженнями.
2. Необхідно присутність «іноземного елемента». Тобто в справі повинен фігурувати іноземний громадянин або юридична особа, а також в певних випадках і іноземна держава. Можливий іноземний об'єкт (наприклад, яка-небудь власність: Будинок, ділянка землі, транспортний засіб тощо). Також іноземним елементом може бути сама подія в тому випадку, якщо воно мало місце за кордоном (наприклад, смерть громадянина, відкриття спадщини, заподіяння шкоди здоров'ю іноземного громадянина і т.п.).
Отже, міжнародне приватне право - це сукупність певних правил поведінки, що регулюють цивільно-правові, трудові, шлюбно-сімейні, процесуальні та інші подібні відносини, ускладнені іноземним елементом, якими повинні керуватися їхні учасники.
Таким чином, виникнувши ще в давнину у вигляді міжнародних торговельних звичаїв, найбільш активний розвиток міжнародне приватне право отримало лише в Новий і Новітній час.
