Випалювання по дереву - розвага чи щось більше? Випалюємо разом!
Коли мені в руки кілька років тому вперше потрапив прилад для випалювання, зовсім не уявляла, що з ним робити. Зараз би я знайшла в пошуковику на комп'ютері все, що написано про це заняття. Але тоді, хоча був і комп'ютер, і інтернет, вони мене не цікавили. А ось випалювання по дереву зацікавило.
Тому я почала щось робити, хоч і не уявляла, що саме. Так здорово було проводити по дереву, залишаючи, залежно від вибору штифта, штрихи, крапки і лінії, що з часом перетворюються в малюнок.
У цій справі навіть дрібниці мають значення. Так, якщо тримати прилад, як олівець - добре виходять прямі лінії, якщо перпендикулярно до робочої поверхні - криві лінії і крапки. Безліч таких нюансів, з якими хотілося експериментувати, зробили - на якийсь час - заняття випалюванням по дереву улюбленим захопленням.
Правда, були і незручності: на час занять творчістю доводилося закриватися від дітей. Все ж прилад розпечений, тому займатися цим, коли молодші носилися по кімнатах, придумавши нову гру, було практично неможливо.
Була і ще проблема: куди подіти ці картинки - Результат творчої діяльності. Вони виходили досить гарними, але не розвішувати ж їх на стіни. Правда, знайомі радили так і зробити. Але мені не подобається достаток картинок на стінах.
Тому ці картинки лежали в шухляді столу доти, поки мене не осінила блискуча ідея - використати їх замість листівок. На зворотному боці картинок з квіточками - в самий раз поздоровлення для дівчинки. А картинкою з кораблем або машинкою можна порадувати хлопчика.
Ця ідея сподобалася дітям. Старший син порадів, що хоч в якомусь з моїх численних захоплень я змогла поєднати приємне (заняття творчістю) з корисним (виготовлення листівки). А молодші діти були в захваті від того, що зможуть допомогти мені зробити такі чудові листівки, які порадують їх друзів набагато більше, ніж куплені в магазині.
Діти з радістю малюють олівцем на фанерка. І мені більше не доводиться закриватися на час занять випалюванням по дереву. Тому що дітям, напевно, ще цікавіше, ніж мені, яким буде результат нашої творчості. І вони вже засвоїли те, що є заняття, які вимагають не тільки швидкості, але й обережності, уважності, точності рухів. І те, що коли мама включила прилад для випалювання та взялася тонкі лінії ескізів перетворювати на яскраві і глибокі - майбутньої картинки, не час для рухливих ігор. А саме час зайнятися малюванням або читанням. А ще можна спостерігати, як з'являється картинка і давати слушні поради.
Коли картинка готова, розфарбовувати її теж доручаю дітям, зазвичай молодшим. Мені здається, що це у них виходить краще, ніж у мене.
Фарби для такої роботи краще брати акварельні або масляні. Пензлика - не дуже м'які, а жорсткі або середньої жорсткості.
Готовий виріб можна покрити лаком - це додасть зображенні блиск і яскравість. Можна покрити воском - тоді картинка придбає матовий блиск, а фарби будуть таких же тонів, як і до обробки.
Так, творячи разом з дітьми листівки для друзів, прийшла до висновку, що все ж випалювання по дереву - це щось набагато більше, ніж просто розвага. Це творчість, яким можна займатися всією сім'єю.
