Хто на 20 років раніше за інших дізнався, що утримує на небі Місяць?
Він народився в глухий англійському селі. Був недотепно, мовчазним людиною нижче середнього зросту з самої звичайною зовнішністю. Був поганим співрозмовником - міг в розмові раптом замовкнути і задуматися. Такі чоловіки не користуються успіхом у жінок, і він ніколи не був одружений. За всю свою 84-річну життя не від'їжджав від рідного дому далі, ніж на 200 кілометрів. І похований він був якраз на такій відстані від будинку, де народився. Лорд-канцлер Великобританії, два герцога і три графа несли на плечах його труну до Вестмінстерського абатства в Лондоні, де поховані видатні люди країни.
Ім'я цієї людини вже більше трьохсот років знає весь світ. 4 січня 2008 виповнюється 365 років з дня народження засновника сучасного природознавства, творця класичної фізики Ісаака Ньютона. Але більшість людей пам'ятають тільки про яблуко, яке впало йому на голову. А що ж він зробив для науки за своє довге життя?
Перш за все, Ньютон отримав прекрасну освіту. Закінчивши початкову школу в своєму селі, вступив до Королівської школу в Грантеме, сусідньому містечку. Потім закінчив Трініті-коледж в Кембриджі, недалеко від Лондона, і Кембріджський університет. Цей університет в ті часи вважався найкращим у Європі. Навчаються в ньому студентам викладали як точні, так і гуманітарні науки. Пізніше Ньютон став професором Кембриджського університету.
Ньютон сформулював основні закони класичної механіки, відкрив закон всесвітнього тяжіння, розробив основи диференціального й інтегрального числень. Головна праця Ньютона "Математичні початки натуральної філософії" (1687) був відправним пунктом усіх робіт з механіки протягом наступних двох століть. У книзі "Оптика" він пояснив більшість світлових явищ за допомогою розвиненої їм корпускулярної теорії світла.
Фізичні відкриття Ньютона були тісно пов'язані з рішенням астрономічних задач. Оптика Ньютона виросла зі спроб удосконалити об'єктиви для астрономічних телескопів - рефракторів, позбавить їх від перекручувань - аберацій. У 1668 р він розробив конструкцію дзеркального телескопа - рефлектора і за це в 1672 р був обраний членом Лондонського королівського суспільства - англійської академії наук. Пізніше протягом 25 років був його президентом.
Ньютон на основі встановленого їм закону всесвітнього тяжіння зробив висновок, що всі планети і комети притягаються до Сонця, а супутники - до планет із силою, назад пропорційної квадрату відстані, і розробив теорію руху небесних тіл. Ньютон показав, що з закону всесвітнього тяжіння випливають закони Кеплера, прийшов до висновку про неминучість відхилень від цих законів унаслідок обурює, на кожну чи планету супутник інших тіл Сонячної системи. Теорія тяжіння дозволила йому пояснити багато астрономічних явищ - особливості руху Місяця, прецесію, припливи і відливи, стиск Юпітера, розробити теорію фігури Землі.
Ньютон присвячував значну частину свого часу богослов'я і дослідженню тексту Біблії, а також біблійної хронології, залишивши після себе значну кількість рукописів з даних питань. Майже все життя він займався алхімією. Ці дослідження забирали чималу частку часу великого вченого, і він залишив після себе великі записи про проведені ним алхімічних дослідах, хоча і не опублікував жодної роботи на цю тему. І свої основні праці він публікував з великим запізненням. Він уже знає, які сили утримують на небі Місяць, але весь світ дізнається про це тільки через 20 років. Затримка ж із публікацією винайдених Ньютоном диференціального й інтегрального числень викликала багаторічні болісні суперечки з Лейбніцем за пріоритет.
Погляди Ньютона, його здатність пояснити й описати найширше коло явищ природи, особливо астрономічних, зробили величезний вплив на подальший розвиток науки. У його честь названа одиниця вимірювання сили в Міжнародній системі одиниць - Ньютон. ]
