Чи можливо письменство як друга професія?
Що б ми не говорили в похвалу бідності, не слід думати, що обкурення себе голодом - кращий засіб для розвитку таланту. Нужда, як правило, губить, і в її безжальних обіймах загинули тисячі світлих умів, загинули при цьому в приниженні, зневірі і розпачі.
У чому ж причини таких падінь? Історія письменства знає різні причини. Серед них і хвороба автора, а, можливо, і каліцтво, яке-небудь згубний пристрасть (наркотики, алкоголь), проста слабкість. Далеко не останнє місце серед цих причин займає виникає час від часу у деяких з письменницької братії відраза до роботи заради заробітку, що викликається, часом, гордістю майстра, який не бажає в силу свого характеру йти ні на які можливі компроміси з суспільством. Тобто автор-творець не хотів заробляти собі на хліб насущний нічим іншим, окрім свого мистецтва.
Питання про письменстві як про другу або навіть третій професії відноситься до числа не найпростіших і далеко не однозначним буде відповідь на дане питання. Кому з нас, які пишуть, в молодості не приходила в голову думка зробити письменство єдиним своїм ремеслом? Для цього і намагалися найсміливіші й талановиті з нас спробувати щастя в своїй спробі вступити в літературний інститут, проте не секрет, що на цьому шляху часто стояли перепони не тільки і не стільки літературного характеру.
Разом з тим, більшість із щасливчиків, які надійшли туди, вже ніколи не ставили перед собою питання, чи припустимо займатися ще чимось, окрім письменства. Безумовно, ніхто, без особливої на те необхідності, не захоче відриватися від улюбленої роботи, щоб присвятити дорогоцінні години байдужим для нього занять. А як бути тим з пишучої братії, хто в силу тих чи інших обставин обрав для себе інше, ніж письменницьке, ремесло?
Безумовно, для таких осіб завжди актуальною стає тема вибору між основною роботою, що приносить основний заробіток, і творчою роботою для душі. Їм доводиться лавірувати, щоб знайти душевну рівновагу в цьому лавіруванні, але при цьому завжди буде присутній гіркоту жалю про безповоротно втрачених та непоправної моментах, коли доводилося відкладати перо і тушкувати розгорілася фантазію.
За нашим розумінням, немає абсолютно ніякого сенсу намагатися ділити професії, які може подарувати письменникові доля, на хороші й не дуже з точки зору можливостей, що будуть надані йому для занять улюбленою справою. Безумовно одне, якою б не була основна професія, «годує» його, їй він змушений буде присвячувати більшу частину свого часу. А не менше коханому своєму творчому наміру він змушений буде приділяти, як правило, в кращому випадку лише вихідні дні або навіть години вихідних днів і уривками, рідко в вільні години вечорів після трудових днів.
Звичайно ж, якщо він спробує одного разу проаналізувати час, який він зміг присвятити заняттям улюбленій справі, він зможе майже фізично відчути тисячі годин, викрадені у самого себе, у свого творчого «я». В результаті у автора, можливо, з'явиться відчуття жертви обставин, які змушують його займатися не завжди коханим, але «годуючим» його справою. А суспільство, можливо, не зможе отримати від нього того, що він би був здатний йому дати, якби віддався письменництва цілком.
На жаль, існуючі, нехай і невеликі, потреби письменника оплачуються дуже дешево. Разом з тим не секрет, що іноді звалилося на голову багатство може призвести до того, що творчість майстра прийде в занепад. Який же він середній рівень письменницьких потреб? Хто візьме на себе працю визначити цей середній рівень?
Можливо, не надто далеким від реальності буде рівень середньостатистичного громадянина, якому для нормального життя цілком достатньо пристойного, знову ж за середніми мірками, житла із звичайним для звичайного споживача набором зручностей, будь це квартира в місті або будинок в тому ж місті чи в селі. Але, звичайно ж, не палац сучасного феодала зі ставком і з анфіладами кімнат і величезним господарством, що, без сумніву, буде вимагати від свого господаря маси турбот.
Грошей же письменнику потрібно не більше, ніж того ж середньостатистичному громадянину, щоб якісно харчуватися, одягатися без особливих надмірностей і іноді поповнювати свою улюблену бібліотеку, нехай зараз все частіше - на електронних носіях. Здається, що цей скромний ідеал влаштує здебільшого усіх письменників.
Разом з тим, письменник-професіонал у загальноприйнятому в нашому суспільстві розумінні - це трудівник літературної праці, що живе плодами свого письменницького творчості. При цьому дане визначення можна віднести до письменників, для яких єдиною метою було літературну творчість.
Прикладом такого письменника може служити Флобер. При цьому він не надто багато заробляв на своїх творах, а іноді йому доводилося навіть самому доплачувати за їх видання, як, наприклад, за «Мадам Боварі», яка значні доходи принесла лише видавцеві. Ніколи і нічим, крім літературної творчості, Флобер фактично не займався, вважаючи всі інші заняття негідними того, щоб їм приділяти увагу.
Безумовно, такого категорично суворого підходу в даний час, за рідкісним винятком, не зустрінеш. А тому більшість пишучої братії далеко не так категорично в своєму ставленні до свого вибору якого-небудь заняття, що може принести заробіток і моральне задоволення. В даний час є можливість роботи і отримання додаткового заробітку на біржах з купівлі та продажу текстів, таких як Text Sale, Content Market, Text Seller, Advego та інших.
Одним з найперспективніших, на наш погляд, способів просування для початківців авторів і для авторів з певним досвідом представляється робота в інтернет-журналі «ШколаЖизни.ру» - журналі запитань і відповідей. Будь, що володіє авторським мистецтвом, може спробувати гостроту свого пера в цьому чудовому журналі, де він може запропонувати свої статті для публікації, коментування читачами, а також взяти участь в обговоренні статей своїх колег по перу. Це дуже хороший сервіс, який може бути рекомендований всім, бажаючим спробувати виразити себе за допомогою художнього слова, отримати відгуки і поради, зібрати портфоліо, та ще й трохи при цьому заробити.
Зробити письменство своїм єдиним ремеслом або вибрати можливість поєднувати заняття літературною працею з іншими спеціальностями - залежить від вашого вибору, на який кожен має право. Успіхів вам на обраному шляху! .