Як зацікавити дитину заняттями музикою? Робота над чужими помилками
У радянські часи було модно вчити дітей у музичній школі, та й зараз багато батьків бажають долучити свою дитину до світу вічної Музики. Але як часто ці заняття стають причиною розладу в сім'ї!
Пройшовши тернистий шлях від підготовчого класу музичної школи до отримання диплома про закінчення консерваторії, хочеться поділитися думками про те, що допомагало в оволодінні професією музиканта, а що було подолано з почуттям ненависного боргу перед батьками (навчання коштувало чималих грошей, про що періодично нагадували ...).
А почалося все з уроків музики в дитячому садку. Не пам'ятаю, як і хто проводив ці уроки, але залишилися фото задоволеного дитини, співаючого і танцюючого в парі з хлопчиком. Тоді були мрії стати співачкою, але гра на піаніно теж викликала величезну наснагу. І що ж? Через рік занять з досвідченою, але напівсонної літньою жінкою-педагогом пропало всяке бажання. Переклад до іншого педагогу тільки погіршив становище, тому відчувалося деяке презирство, що призвело до психологічного затиску. І тільки з 5-го класу в моєму житті з'явився справжній Педагог, з яким хотілося займатися хоч кожен день.
І напрошується перший висновок: потрібен педагог «від Бога», що розвиває здібності будь-якої дитини. Важко, але необхідно заздалегідь дізнатися відгуки про педагогічний колектив і спочатку самим бути присутнім на уроках. Якщо немає взаєморозуміння, а інтерес до занять постійно зменшується, потрібно проявити наполегливість і замінити наставника.
Удома теж необхідно створити відповідну обстановку. Під час занять музикою не заважати і не відволікати, а краще навіть мовчки бути присутнім. Бажано влаштовувати показові концерти з вчинених за програмою творів перед рідними. Спочатку хай буде вузьке коло, але - обов'язково! - Доброзичливий. Важливо почати ці виступи якомога раніше, краще перед першим же заліком першокласника. Можна розширити кількість учасників концерту: запросити співучня з тієї ж музичної школи. І хваліть! Так з'явиться бажання виступати перед публікою. А цей навик стане в нагоді в будь-якій сфері діяльності: вміння показати свої здібності додасть впевненості у своєму таланті. Саме такий психологічний фундамент в майбутньому допоможе реалізувати творчу індивідуальність. Отже, друге побажання: треба підбадьорювати і хвалити дитину, даючи можливість показати те, що вже освоєно.
І останнє: важливо разом слухати класичну музику. Тільки починати треба з зрозумілого: разом відвідувати звітні концерти учнів, ходити на філармонійні концертні програми для дітей, дивитися спектаклі в театрі під час новорічних канікул, на яких поєднують спів і розмовні тексти. Потім підняти планку: відвідати легко сприймаються дитячої публікою балети Чайковського «Лускунчик» і «Спляча красуня». А пізніше - вистави, що збігаються зі шкільної тематикою: опери «Князь Ігор» Бородіна і «Євгеній Онєгін» Чайковського. Навіть у невеликих містах можна долучитися до шедеврів класичної музики - За допомогою ТБ. Канал «Культура» - ваш помічник. Є і ще більш універсальний засіб - Інтернет, де можна побачити і почути все, що побажаєте. Але, повторюся, разом з дитиною! Уважно слухайте і пояснюйте те, що незрозуміло. Обмінюйтеся враженнями, це розвиває здатність сприймати й аналізувати побачене.
Якщо навіть ваші мрії про професії музиканта коли збудуться, ці зусилля все одно принесуть користь: вміння розуміти і отримувати задоволення від Музики збагатить життя вашого спадкоємця, який свого часу передасть накопичену мудрість вашим нащадкам!