Чому треба любити себе?

Здавалося б, яка банальна і заїжджена тема. Але як би ми не заперечували це, а питання хвилює дуже багатьох.

Практично щодня нас відвідують докучливі думки про те, що не все так добре, як здається. Слідом за цими мислішкі приходить невдоволення оточуючими і, що найстрашніше, собою. Ми починаємо занадто багато думати і копатися в собі, знаходячи силу-силенну незадовільних рис. І тут є сумнів у своїй прекрасного. А це жахлива трагедія, адже дане сумнів має звичку моментально чітко показуватися на обличчі «носія». Навколишні моментально беруть це до уваги і ось, ви вже не гарні для них теж. Вони не знають, що в вас поганого, але раз ви себе не любите себе, значить, є за що. Така людська логіка.

І як не парадоксально, але ми самі спотворюючи думку оточуючих про себе.

Погодьтеся, дуже часто трапляється так, що молода дівчина, яка по всім загальноприйнятим стандартам і канонам не рахується зовсім красунею, насправді ж є улюбленою жінкою якогось чарівного принца, душею компанії і прикладом для наслідування. А чому? Та тому, що вона любить себе і заражає цим світлим почуттям оточуючих людей. Адже люди чітко фіксують в підсвідомості саме те, що ви їм диктуєте, самі того не усвідомлюючи.

Нехай у Вас буде бездоганний наряд, карколомна фігура, отримана шляхом довгих і виснажливих тренувань, ідеальна хода, але якщо при цьому відсутня блиск в очах і впевнена постава, то всі Ваші старання марні.

Так що перед тим, як удосконалювати свою зовнішність, слід ретельно попрацювати над станом душі, над ставленням до самої себе. Це початковий етап у тривалій програмі під назвою «особистість». Звичайно, все добре в міру. Зводити себе на трон і впиватися власної чарівністю не рекомендується. У такому випадку Вас просто вважатимуть обмеженою недалекій особливої. Але повага і симпатія до себе - обов'язкова умова життя в соціумі. Любіть себе, поважайте себе і удосконалюйтеся.