З ким завгодно, тільки не зі мною! Ви теж так думаєте?
Скільки живу, весь час думаю, що з кимось - з ким, а зі мною нічого подібного не трапиться. Страшні аварії, які показують щодня у величезній кількості по телевізору, екзотичні і не дуже болячки, назвами яких рясніють багато заголовки, жахливі злочини, які вчиняються щогодини і передаються в міліцейських зведеннях - здається, що все це мене мине.
Так живу не тільки я, але і переважна більшість. І так, напевно, правильно. Але ... до тих пір, поки це страшне не відбувається з тобою або з близькими тобі людьми, та хоча б і не з близькими, але зі знайомими знайомих - все одно біль і страждання десь поруч. І тут вже замислюєшся, що все це не тільки картинка по телевізору.
Не варто, звичайно, весь час думати про те, що з тобою може трапитися щось погане. Так можна просто звихнутися. Але й не думати про це теж не правильно. Бути готовим треба до всього. Але найголовніше, заздалегідь, навчитися сприйняти те, що сталося зі смиренням, якщо воно у вашому випадку буде доречним.
Тема ця навіяна великою кількістю всіляких неприємних подій, що йдуть одне за іншим у долі автора. Хвороби, неприємності в сім'ї, велика завантаженість на роботі, дві, за невеликий період часу, аварії. Ось остання і змусила задуматися про те, що і зі мною може трапитися те, про що я колись думала, що «з ким - з ким, але тільки не зі мною».
Але що, напевно, добре, організм виявився підготовленим. Хоча цю підготовку можна цілком списати на загальне знесилення, так як при зіткненні, у мене просто не було сил ні на які емоції. Була повна відчуженість і спокій у подальших діях.
Отже, це сталося: не найстрашніше, але досі «тьфу-тьфу-тьфу» з приводу і без. Перше, що спадає на думку, що над моєю доленькою хтось гарненько поворожив, або мій кармічний посудину настільки переповнився, що мене зверху просто засипають усілякими попередженнями. Не знаю, на якій думці зупинитися, який висновок зробити.
Зовні я сам спокій, але як тільки мені кажуть про те, що все добре, у мене мимоволі течуть сльози і мені часом здається, що з ними йдуть останні сили. Як не дивно, написання статей в мій улюблений журнал «ШколаЖиття» допомагає вийти з нахлинула депресії.
Ну що ж, дали волю сльозам, пора витягувати уроки.
Впевнена, що думати про те, що з нами ніколи не станеться нічого поганого - це невірний крок. Просто треба навчитися сприймати все, що відбувається спокійно і у випадку, якщо обставини не дозволяють залягти на дно, необхідно діяти - не емоційне, а тверезо. Спочатку буде дуже складно, але цьому треба вчитися і вчитися заздалегідь, не чекати, поки наб'єте шишку і просто перестанете реагувати на неприємності.
Вчитися і готуватися до гіршого в прямому сенсі слова теж не потрібно. Одна моя знайома, завзята оптимістка, завжди казала: «І це пройде» і йшла далі второваною позитивом доріжці.
«Спокій, тільки спокій» - повірте, ви самі можете навчитися тому, що радив полюбився багатьом мультяшний персонаж. Правда способи трохи інші: допоможе медитація, аутотренінг, перегляд добрих фільмів і навіть мультфільмів, спілкування з друзями - головне не зациклюватися на подію або на те, що можливо станеться.
Виключіть зі свого щоденного раціону перегляд тієї чорнухи, засилля якої останнім часом у телевізорі носить страхітливий масштаб.
І головне пам'ятати, що чорну смужку завжди змінює біла, якою б затяжний вона не була.
