Вітчизняні інтернет-аукціони: чи можна зробити дешеву покупку?

Всі чудово знають, що за кордоном багато товарів коштують набагато дешевше, ніж у нас. І західні інтернет-аукціони, зрозуміло, не є винятком: там також можна придбати цікаву річ з досить пристойною знижкою. А чи можна зробити вигідну покупку на наших, вітчизняних інтернет-аукціонах?

Ви, шановний читачу, напевно, скажете, що не можна. Мовляв, дешеві товари бувають лише на західних аукціонах, де їх і беруть наші підприємці, щоб потім продати у нас з величезною накруткою. А якщо щось і є дешеве на наших аукціонах, то, значить, там шлюб, або ж який-небудь обман ...

Звичайно ж, в таких твердженнях є своя частка правди, з цим не посперечаєшся. Проте все не так вже похмуро, як здається на перший погляд. І на вітчизняних інтернет-аукціонах деколи можна придбати ту чи іншу річ до ціною, істотно нижчою магазинної. При цьому товар буде в нормальному вигляді, без шлюбу і яких-небудь дефектів. І продавець вам його дійсно вишле, і ви все отримаєте.

Чим це пояснюється, запитаєте ви? На це питання я і хочу відповісти в даній статті.

Як вже було сказано вище, за кордоном багато товарів коштують істотно дешевше, ніж у нас. Причому не тільки ті, що були створені в Азії, але і ті, що створювалися в Європі. Це ціни виробника, плюс невелика накрутка підприємців, що займаються реалізацією тих чи інших товарів. Зарубіжні підприємці, треба зауважити, в більшості своїй вважають за краще робити невеликі націнки: не більше 5-10 відсотків від вартості реалізованого ними товару.

Коли ж у них товар набувають наші підприємці, то до вартості товару приплюсовується вартість доставки, розмитнення, оренди приміщення для магазину або місця на ринку, зарплата продавців та іншого персоналу і, звичайно ж, виручка самого підприємця, яка зазвичай дорівнює кільком десяткам відсотків від вартості товару, а то і всім стам. Завдяки всьому цьому ціна товару, що потрапляє на наш ринок, збільшується від закупівельної в два-три рази.

Але це при звичайних продажах- в Інтернеті ж, і зокрема, на інтернет-аукціонах, картина спостерігається трошки інша.

По-перше, підприємцю не потрібно платити за оренду приміщення під магазин або ж місце на ринку, не потрібно оплачувати і послуги персоналу, якого, як правило, просто немає. Значить, вже є місце для маневру. А якщо підприємець працює із закордонними постачальниками за принципом дропшіпа, тобто не набуває товар заздалегідь, а спочатку знаходить покупця, з якого бере передоплату, і лише потім замовляє товар, мінімізуючи тим самим ризики залишитися в мінусах, то поле для маневру стає ще більшим.

Як все це виглядає на практиці? Приблизно таким чином.

Припустимо, що якийсь мобільний телефон коштує у нас 300 доларів, а за кордоном - 100. У 300 доларів вже закладено все, включаючи прибуток підприємця, яка, припустимо, дорівнює 50 відсоткам від вихідної вартості товару, тобто 50 доларам. При цьому оренда приміщення для магазину або місця на ринку, а також оплата послуг продавців та іншого персоналу підприємцю обходиться, скажімо, ще в 70 доларів. І плюс доставка да оформлення товару - ще 30. Що в підсумку і дає нам 300 доларів.

Якщо ж товар продавати через Інтернет, то 70 доларів звільняються. Частина з них, правда, піде на оплату хостингу та домену, якщо товар продається з власного інтернет-магазину, і на рекламу, без якої вкрай складно швидко і вигідно щось продати. Проте всі ці витрати будуть істотно нижче тих, які підприємець поніс би при торгівлі в офлайні. Навіть якщо на всі ці витрати піде 20 доларів, то решта 50 ляжуть в кишеню підприємця у вигляді надприбутки. Цією-то надприбутками він може злегка і поступитися, зробивши невелику знижку.

Якщо ж підприємець працює за схемою дропшіпа, то товар йому може діставатися ще трохи дешевше, та й доставку частково можна буде перекласти на покупця. Плюс відсутність ризику, бо товар замовляється на кошти, заздалегідь отримані від покупця. Таким чином, надприбуток продавця ще трохи зростає, і він отримує вже понад 100 відсотків чистого доходу.

Так, наприклад, одяг з Китаю в самому Китаї коштує близько 25 відсотків від тієї суми, за яку вона продається у нас. Підприємець, який торгує одягом з Китаю, не тільки покриває всі витрати на доставку за рахунок покупця, але і має 200 відсотків чистого прибутку.

Тому, звичайно ж, підприємцю нічого не варто зробити знижку в розмірі 20-30 відсотків, так як він все одно залишиться в гарного прибутку. Та ще й виграє у часі: адже краще за місяць зробити дві продажу, заробивши з кожною по 70 доларів, ніж одну продаж, заробивши на ній 100 доларів.

Виходячи з цих розрахунків можна зробити висновок, що наш підприємець не залишився б у збитках, якщо б зробив і більш істотну знижку. І воно-то, звичайно, так. Але не варто також забувати про таке явище, як людська жадібність, яка часто закриває собою навіть самі тверезі і прагматичні розрахунки.

Знову ж: у нас в країні вже склався свій ціновий ринок, і занадто велике заниження цін викличе скоріше недовіру до продавця, ніж ажіотаж навколо його товарів. Тому товар, завезений в нашу країну, не буде коштувати приблизно стільки ж, скільки він коштує і в країні-виробнику. Націнка буде дуже і дуже істотною.

Але на наших інтернет-аукціонах все ж можна придбати нормальний товар за нижчими, ніж у магазинах та на ринку, цінами. Головне: вміти відрізнити досвідченого і перевіреного продавця від кидали-одноденки. Але це вже зовсім інша тема.