Канарські острови. Чому вони так називаються?
На гербі Іспанії зображені Геркулесові стовпи, які в давні часи народи Середземномор'я вважали природною західним кордоном населеного світу. Там, на заході, сідало сонце. Там не було нічого, крім грізною і небезпечною пустелі вод ...
А ще на гербі Іспанії красується гордий девіз: «Plus Ultra» - «Далі межі», як пам'ять про ті часи, коли країна володіла територіями, що знаходяться якраз за тими самими Геркулесовими стовпами. Та й сьогодні Іспанія є культурною метрополією для величезної лежить за Атлантичним океаном Латинської Америки, майже суцільно іспаномовної.
Так ось, у ті горді часи кораблі, що йдуть з іспанських портів в Америку, чи не розгорталися строго на захід, що, здавалося б, мало скоротити шлях. Вони кілька днів йшли південно-західним курсом уздовж берегів Африки для того, щоб пристати до Канарських островів. Робилося це і для того, щоб перевірити у справі корабель і команду, і для того, щоб на Канарах поповнити запаси їжі та води перед довгим океанським переходом.
Зараз так плануються перельоти на інші планети. Космічний корабель спочатку виводять на навколоземну орбіту, а звідти він уже «стрибає» у міжпланетний простір. Таким чином, Канарські острови кілька століть були чимось на зразок нинішньої орбітальної космічної станції: навколо вже океан, але це все ж недалеко від надійної суші.
Сьогодні від цього «балдеют» насамперед численні туристи. Канарські острови тепер - популярний курорт, що знаходиться в африканських широтах, але з обслуговуванням європейського класу. Приємно ніжитися в басейні і роздивлятися через його бортик минає до горизонту Атлантичний океан. Приємно жити в п'ятизірковому готелі, оточеному чорними скелями, що нагадують про те, що тут колись вивергався грізний вулкан.
Канарські острови - вулканічного походження, а на острові Пальма досі існує діючий вулкан. Вулканологи стверджують, що він знаходиться в сплячому стані, але от якщо раптом прокинеться - мало не здасться нікому, навіть далекій Америці. Виверження і супутнє йому землетрус викличе хвилю цунамі заввишки в тридцять метрів, яка, переміщаючись майже зі швидкістю літака, через вісім годин накриє Східне узбережжя США.
А ще тут приємно відчути себе покинутим на край землі. Адже Канарські острови, що належать Іспанії, - найзахідніша точка Євросоюзу. А найзахідніша точка на Канарах - західне узбережжя острова Ієрро. В принципі, саме тут слід було спорудити якусь тріумфальну, чи що, арку, а на ній написати великими літерами «Plus Ultra».
Про існування цих островів знали ще стародавні римляни. Вони ж дали їм назву «Canariae Insulae» - «Собачі острова». Собак тут водилося багато, і собаки були великі. Про це написав римський письменник Пліній Старший (Plinius Maior) (23 - 79) у своїй книзі «Природна історія». Правда, сам Пліній на Канарських островах не побував, але він посилається на свідчення мавританського короля Юби II (52 р до н.е. - 23), вчинила сюди експедицію і собак звідси, справді, привіз.
Так що Канарські острови названі по собакам, а от маленькі пташки, які тут водилися в безлічі, були названі вже по островах «канарейками».
Канарки - Це місцева, острівна, порода в'юрків, далеких родичів виробів і чіжей. У 16-му столітті іспанці почали вивозити їх з острова і продавати: пташки гарно співали. Деякий час канарки були стратегічним товаром. Щоб вони не розмножувалися, продавали тільки самців. Навіть назва птахів секретили, говорили, що їх привозять з Південної Америки. Але шила в мішку, а канарку на Канарах - не сховаєш. Пташки поширилися по всій Європі і дуже скоро перетворилися на свійських тварин. До речі, канарка - одне з домашніх тварин, яких брав для прикладу Дарвін, розмірковуючи про походження видів.
Селекцію канарок проводили відразу в двох напрямках. По-перше, змінювали колір оперення від початкового зелено-коричневого до того яскраво-жовтого, який ми зараз називаємо «канарковим». А по-друге, виводили більш півчі, більш дзвінкоголосі породи. Цікаво, що екстер'єром канарок, в основному, займалися в «легковажною» Франції, а, так би мовити, внутрішнім змістом - в «грунтовних» Німеччини і в Тіролі.
Вивести синю канарку ще нікому не вдалося. Назва ж широко відомої пісеньки «Blue Canary» слід перекладати як «Сумна канарка». Є й таке значення у англійського слова «blue».
У Росії до революції канарок любили й охоче купували для веселощів і затишку в домі. А після революції жовта співоча пташка разом з невинною геранню (до речі, непоганим народним засобом від хвороботворних мікробів і комарів у будинку) була звинувачена в міщанстві. Пролетарський поет виніс їй суворий вирок:
Швидше
голови канаркам скрутіть ;
щоб комунізм
канарейками не був побитий!
(В. Маяковський)
Після чого негайно подарував коханій Лілі Брік клітку з канаркою. Для веселощів і затишку в домі, як вже було сказано.
У 16-му столітті канарки з Канарських островів «перелетіли» до Європи. А в протилежному напрямку, в Південну Америку, звідси майже в той же час «стартував» цукровий очерет. Справа в тому, що батьківщина цього корисного рослини - Південно-Східна Азія та Індія. У 12-му столітті він з'явився в Європі. Сюди його завезли араби і стали вирощувати в Єгипті. Іспанці виявили, що і на Канарах ця рослина приживається дуже добре. Так що до моменту експедицій Колумба в нововідкриті країни було що вивозити.