Чи був тираном Жак-Ів Кусто?
25 червня виповнюється рівно 10 років, як пішов з життя «полум'яний романтик морів і океанів» Жак-Ів Кусто.
Вже після цієї скорботної дати вийшло чимало досліджень з життя великого француза, які піднесли світу як ті, хто з ним близько спілкувався і працював, так і ті, хто вирішив зробити на цьому велику людину свою славу. Тому-то Кусто і постає перед нами, як фігура дуже неоднозначна.
Те, що він був безмежно обдарований природою, начебто ніхто не сперечається. Але в деяких творах Жак-Ів постає людиною, яка тримав у міцній вузді всіх своїх підлеглих, а його найулюбленішим виразом є те, що на російську перекладається, як «Крок вліво, крок вправо - розстріл». Спробуємо розібратися в житті нашого героя докладніше ...
Жак-Ів Кусто народився 11 червня 1910 року в Сен-Андре-де-Кюбзак, у французькому регіоні Бордо. Місто знаходилося на березі річки Дордонь, так що хлопчисько полюбив водну стихію з дитинства. Але в 1921 році батька відправили в тривале відрядження до Нью-Йорк, і вся сім'я вирушила слідом. Це був шанс вижити, тому що Європа була розорена першою світовою війною.
Перший свій досвід підводного пірнання Жак-Ів отримав в літньому скаутському таборі, який розташовувався на березі мальовничого озера. Маленькому французові хотілося довести своїм американським друзям, що він нічим не гірше за них, а тому Кусто пірнав на дно озера з таким натхненням, що кілька разів був на волосок від загибелі, коли затримував дихання до тих пір, поки важкі молотки не починають стукати в барабанні перетинки ...
До речі, саме тоді вперше проявився незламний характер Кусто. І пізніше доля на перших порах не буде до нього дуже прихильною. Життя француза могла обірватися ще в середині 30-х років, коли молодий лейтенант, випускник Вищої національної військово-морської школи Франції, потрапив у страшну автомобільну аварію. Безліч переламаних ребер, зміщення хребців, пробите легке, паралізовані руки ...
Шансів вижити було дуже небагато. Але зате і стимул був який! Чарівна дівчина на ім'я Симона Мелькіор! Вона не покинула свого напівживого коханого, а постійно твердила: «Ти видертися! І ми одружимося! »
Любов жінки і схиляння перед нею - здатні творити чудеса! Близько року знадобилося Жак-Іву, щоб змусити своє покручено-поламане тіло коритися. І Симона дуже допомагала йому в цьому. Їх спочатку короткі, а потім все більш тривалі прогулянки діяли сильніше за всіх ліків. Адже в ці хвилини Кусто ні на секунду не замислювався про свої болячки, а ширяв у хмарах, на крилах любові.
Доля щедро винагородила його за терпіння. У Тулоні, куди перевели Кусто, одним з його начальників став Філіп Тайє, поет, гуманіст, великий любитель спорту, закоханий у море. Його захопленість не тільки вразила молодого Жак-Іва, а й змусила по-новому поглянути на багато речей. Саме під його керівництвом Кусто і долучився до занурення на морські глибини. Хоча в ті часи з усього спорядження у водолаза були тільки окуляри, та й то дуже незручні.
Зате до того часу Кусто «приватизував» кінокамеру, яку його батько купив ще в 1923 році. Вона теж була дуже недосконала, але дозволяла так-сяк знімати фільми під водою. Перший з них вийшов в 1942 році і називався «8 метрів під водою». Глядач як би занурюється у воду на довгих 18 хвилин ...
Скільки разів під час своїх глибоководних занурень Кусто був на волосок від загибелі! Особливо в той період, коли він намагався створити апарат дихання під водою. Але, дивом виживши, він знову і знову поринав на глибину, відчуваючи в ній, як у своїй рідній стихії. Не дарма ж немовля в утробі матері цілих 9 місяців проводить у водному середовищі ...
Залишається додати, що акваланг народжувався у великих муках, і перше його подібність було відправлено до Парижа в 1943 році. А в 1948 році акваланг був представлений в США, спочатку серією статей. І викликав чи не шок, якщо не сказати більше. Справедливості заради слід сказати, що американська розвідка доповідала до Вашингтона про випробування Кусто ще в 1946 році.
У 1954 році під час подорожі Кусто на Червоному морі і в Індійському океані народжується знаменитий серіал «Одіссея команди Кусто». У наступному, 1955 році, з'являється кращий фільм про підводні пучині - «Світ тиші», який отримав «Золоту пальмову гілку» в Каннах і «Оскара». Втім, як і наступний фільм Кусто - «Світ червоної риби».
Все це мало шалений успіх ще й тому, що подібне ніхто до Кусто не знімав. Хоча б тому, що Кусто винайшов водонепроникні камери та освітлювальні прилади, а також першу підводну телевізійну систему. У 1950 Кусто «придбав» американський мінний тральщик, що отримав назву «Каліпсо», і, переобладнавши його, роком пізніше приступив до організації підводних експедицій. До перших досягнень команди «Каліпсо» відносяться грунтовні підводні археологічні дослідження і фотографування морського дна на глибинах до 7250 м.
До речі, «морський вовк» Кусто ніколи не подорожував поодинці. Його часто супроводжувала в експедиціях віддана дружина Симона і їхні сини Жак-Мішель та Філіп, які працювали в якості юнг. До речі, є майже документальні підтвердження того, що радянський шлягер - пам'ятаєте, «Симона - дівчина моєї мрії!» - Присвячений саме дружині французького дослідника.
Втім, море іноді вимагає дуже дорогу плату - так, молодший син Кусто Філіпп загинув під час одного з фільмів у 1979 році. А зі своєю другою половиною Жак-Ів прожив у любові та злагоді близько 57 років. Згідно із заповітом її прах розвіяли над морем біля берегів Монако ...
У тому ж 1990 році Жак-Ів провів унікальну експедицію. Його команда доставляє 6 дітей (по одному від кожного континенту) на Антарктиду зі спеціальною місією: привернути увагу людей всього світу до того факту, що унікальна природа Антарктики повинна бути збережена для майбутніх поколінь.
А тепер залишилося відповісти тільки на одне питання - винесене у заголовок. Чи був Жак-Ів тираном? В якійсь мірі, так. Він відрізнявся вибуховим характером, був дуже імпульсивний, але в той же час отходчів. Деякі дослідники вважають, що хвилеподібні напади гніву мали місце тому, що мозок Кусто досить часто працював у режимі кисневого голодування під час численних занурень. Але хіба мало у нас людей, заводять з півоберту, що не бувалих акваланг навіть в очі?
Кавалер ордена Почесного легіону Жак-Ів Кусто помер, як ми вже знаємо, 25 червня 1997 в Парижі. Але його прах ніхто над морем НЕ розвіював. Він похований в рідному місті Сент-Андре-де-Кюбзак.
