Як підняти народжуваність в Росії?
Вражає сліпота нинішніх експертів, витіювато пояснюють причини низької народжуваності в Росії. Бо ще в 1980 році радянські вчені точно визначили, що головною причиною низької народжуваності в Росії (СРСР) є диспропорція між статями.
Вони привели масу доказів і пояснень, зокрема той факт, що у всіх країнах з високою народжуваністю спостерігається помітне перевищення кількості чоловіків над кількістю жінок.
І чим вище це співвідношення - Тим вище народжуваність. І навпаки: чим нижче це співвідношення - тим менше народжуваність. Все! Немає потреби в хитромудрих дослідженнях і дисертаціях! Я 30 років намагаюся отримати від опонентів приклад країни моногамних звичаїв з перевищенням чоловічого населення над жіночим і низькою народжуваністю або навпаки: з чисельним переважанням жінок над чоловіками і високою народжуваністю. І до цих пр не отримав.
А доказів теорії не злічити! Найбільш наочний приклад - Китай і Індія, де співвідношення між статями зашкалює: 1200 чоловіків на 1000 жінок. У Китаї є провінції, де це співвідношення наближається вже до 1400/1000 на користь чоловіків. Ясно, що при такому співвідношенні між статями ніяка нормальна жінка без примусу не робитиме ніяких абортів, прекрасно усвідомлюючи, що якщо не з цим чоловіком, то з іншим вона підніме своїх дітей.
І навпаки, коли в Росії на 1147 жінок припадає 1000 чоловіків, за підсумками перепису 2002 року (і з цієї тисячі частина - в місцях не таких віддалених, частина - алкоголіки і наркомани, частина - інваліди та непрацездатні, тобто реальне співвідношення між статями серед репродуктивно заможних осіб становить і зовсім 1500/1000 на користь жінок), то мало яка жінка вирішиться народжувати більше 1 дитини, підсвідомо побоюючись, що її чоловіка через 5-10-15 років може відвести з родини інша жінка, якій не знайшлося свого часу партнера на шлюбному ринку.
Взяти, приміром, дві споріднені за духом і культурі країни: Великобританію і США. Якщо Великобританія, як і більшість європейських країн, відчуває проблеми з народжуваністю, то в США нічого подібного не спостерігається: за останні 30 років населення там зросла більш ніж на 90 мільйонів чоловік, подолавши позначку в 300 мільйонів.
Для пояснення цього різниці досить поглянути на половозрастную структуру цих країн. У той час як в у Великобританії панує чисельна перевага жінок над чоловіками, в США - прямо навпаки.
Хотів би особливо підкреслити, що еміграція на зростання народонаселення в США майже ніякого впливу не справила. При річній квотою на емігрантів у 50 тисяч осіб легко порахувати, що за 30 років внесок еміграції склав всього 1,5 мільйона чоловік (а населення зросло більш ніж на 90 мільйонів). Еміграція допомогла США дещо інакше: враховуючи той факт, що більшість емігрантів - чоловіки, еміграція посприяла нинішньому, сприятливому для високої народжуваності співвідношенню між статями. В результаті США стали країною з типово багатодітними сім'ями, перетворившись на третю за чисельністю населення державу світу.
Якщо хтось незгодний з таким судженням, то приведе все-таки приклад країни з моногамними підвалинами, де при чисельній переважання жінок над чоловіками була б висока народжуваність, або навпаки: при чисельній перевазі чоловіків над жінками - низька.
Тільки такий приклад (якщо він не штучно сформований) може спростувати наведену теорію. Все інше - від лукавого.
