Дослідження попереково-крижового радикуліту у спортсменів
Серед захворювань периферичної нервової системи у спортсменів найбільш часто зустрічається попереково-крижовий радикуліт.
Це захворювання може бути первинним, коли нервові корінці запалюються внаслідок інфекції або пошкоджуються при травмі. Однак найбільш численну групу спортсменів, хворих попереково-крижовий радикуліт, складають особи, у яких корінці нервів втягуються в патологічний процес внаслідок ураження хребта.
Поглиблені клініко-рентгенологічні дослідження, проведені О. В. Мальченко і Т. А. тонія (1974), показали, що у 75% спортсменів, які страждають поперековими болями, виявляються дегенеративно-дистрофічні зміни міжхребцевих дисків і тіл хребців. Ці дані відповідають сучасним уявленням про етіоплтогенезе захворювань периферичної нервової системи. Так, в 71% випадків причиною останніх є спондилогенні поразки дегенеративно-дистрофічного характеру (П. І. Заміський, А.П. Заміський, 1980). У ряді випадків у спортсменів має місце поєднане вплив різних патогенетичних факторів, що, наприклад, спостерігається у веслярів: поза, при якій відбувається натягнення нервових стовбурів, що поєднується з переохолодженням поперекової області під час тренувань на воді, особливо при несприятливих погодних умовах, є основним моментом , привертає до виникнення захворювання попереково-крижовий радикуліт. У стрибунів ж на лижах з трампліна найбільшу роль відіграють травматизація нервових корінців при виконанні приземлення, удари і струси при падінні. При заняттях штангою виникненню захворювання сприяє надмірна станова навантаження і т. П.
Серед клінічних проявів попереково-крижового радикуліту основним є больовий синдром. Болі різної інтенсивності, як правило, посилюються при русі і найчастіше не обмежуються поперекової областю, а іррадіюють в сідницю, стегно, гомілку і навіть стопу. Іноді на початку захворювання болю виражені нерізко і локалізуються в ділянці нирок. Часто саме в таких випадках спортсмен не звертається до лікаря, а лікується сам, користуючись порадами не обізнаних у медицині осіб- радикуліт може лікуватися і народними засобами. У цьому криється велика небезпека, оскільки пізнє звернення до лікаря найчастіше є причиною переходу гострого захворювання в хронічне. Іншою причиною, що сприяє хронічного перебігу радикуліту у спортсменів, є наявність в організмі вогнищ інфекції, особливо таких, як каріозні зуби і хронічний тонзиліт.
