Для чого журналісти користуються сленгом у своїх статтях?
Російський національний мова, що є об'єктом вивчення науки про мову, складається з декількох різновидів. Базисним елементом мови як єдиної знакової системи спілкування і передачі інформації є російська літературна мова, яка вважається вищою зразковою формою національної мови. Цей тип мови складався поступово, він і зараз знаходиться в стані постійного розвитку. На нього впливають письменники, поети та інші майстри слова, створюючи нові літературні норми. Саме цей тип мови вивчається і пропагується в школах, засобах масової інформації.
Однак хочеться підкреслити, що ЗМІ далеко не завжди точно слідують правилам і нормам літературної мови, саме в засобах масової комунікації зустрічаються різноманітні помилки, вживання сленгу, який в результаті значного розміру охоплюється аудиторії закріплюються в масовій свідомості. Сленг використовується в мові газетної і журнальної публіцистики з різними стилістичними завданнями.
По-перше, сленгових лексика в заголовках спрямована на привернення уваги читачів і реалізацію рекламної та експресивної функції. У гонитві за передплатниками, журналісти забувають про культуру і чистоті рідної мови. Такі заголовки завжди привертають більше уваги з боку читача:
«Новикова залітає» [МОЛОТОК 2008 №4: 41] (стаття про вагітність солістки групи «Блестящие» Ксюши Новікової).
«Че буде» [МОЛОТОК 2008 №4: 42] (анонс наступного номера журналу «МОЛОТОК»).
«П'ятеро в відриві» [МОЛОТОК 2008 №4: 45] (реклама розважальної передачі на телеканалі MTV).
«Цілодобові тусовщики» [BRAVO 2007 №40: 32] (про музичній групі, солісти якої люблять розважатися).
«Треп про чіках» [BRAVO 2007 №43: 8] (російські репери обговорюють фотографії відомих актрис та співачок).
«Гламурні фінські хлопці ...» [BRAVO 2007 №46: 10] (про фінську рок-групі).
Окремою групою йдуть заголовки з помилкою. Враховуючи тенденцію зниження грамотності в сучасному суспільстві, журналістам варто було б акуратніше експериментувати з мовою, так як багато читачів написане в газеті вважають нормою, довіряючи друкованого слова. Це такі заголовки:
«Модний пріКЕД» [BRAVO 2007 №40: 16] (взуття).
«Брачо не плачуть!» [BRAVO 2007 №49: 10] (замість мачо).
Також є дезорієнтують заголовки - це заголовки, які призводять читачів в оману щодо змісту статті:
«Дирокол» [BRAVO 2007 №47: 34] (стаття про пірсингу).
«По руках?» [МОЛОТОК 2008 №4: 14] (стаття про хіромантії).
По-друге, журналісти намагаються наблизити газетний і журнальний текст до промови читача. У молодіжних виданнях переважає молодіжний (студентський, шкільний) сленг, без вживання якого не обходиться практично жоден підліток:
«На тлі постійно змінюють один одного в піснях рубилова і мелодики вони змушують свідомість нестися ...» [BRAVO 2007 №46: 32].
«А 20 листопада вокаліст AFI Davey Havok відірветься на повну на своїй вечірці!» [BRAVO 2007 №46: 8].
По-третє, це експресивна функція - найширша за своїм значенням. До експресивних засобів відносяться слова і вирази, головну особливість яких становить емоційна забарвленість, що служить для вираження позитивної чи негативної оцінки. Для виділення найбільш значимої інформації (особливою в публіцистичному тексті) авторам доводиться вдаватися до різних видів посилення експресивності тексту.
Читачі з цікавістю сприймають статті, в яких використовуються сленгізми, так як ця лексика допомагає краще «відчути» те, про що пишуть. Журналісти вважають, що використання сленгизмов дозволяє без розлогих коментарів давати емоційну оцінку того, що відбувається. Можна замінити сленг на російську літературну мову:
«Тіматі набив собі нову татухи ...» [МОЛОТОК 2008 №6: 3].
«Тіматі зробив собі нове татуювання ...»
«Кернел каламутить відразу з чотирма хлопцями!» [BRAVO 2007 №38: 32].
«Кернел зустрічається відразу з чотирма хлопцями!»
Звичайно, другий варіант помітно програє по силі виразності. Однак у подібних випадках сила експресії залежить від майстерності автора.
Тому, журналіст повинен пам'ятати, що він відповідальний за російську мову, за його долю і, врешті-решт, за ментальність російського народу.
