Звідки беруть витоки пісні морських мандрів, які виконує група SANTIANO?
Багато хто з моїх знайомих вважають мене шанувальником фольклорної музики, але це не зовсім так. Я ніколи не був ні фанатом, ні знавцем того, що можна назвати автентичним фольклором - з багатьох причин. По-перше, народна пісня створювалася в певну епоху, по-друге - в певному середовищі, і, по-третє - з певними цілями.
Тому більш ранні і не прикрашені версії таких пісень найчастіше сприймаються нашими сучасниками насилу. Не кожен в епоху великої кількості музичної інформації здатний дослухати до кінця затяжні наспіви, де одна проста музична фраза (нехай навіть яскрава і гарна) начебто ходить по колу, а текст зазвичай невигадливий, що повторюється і дуже довгий. В усній культурі такі пісні нерідко служили сховищем історичної пам'яті, тому слів для них люди не шкодували.
Фольклор народ виконував наживо, часто - хором. Тобто, виконавці та слухачі часто представляли собою одне і те ж обличчя. Співали не тільки під час застілля, танців і відпочинку, але і під час роботи або мандрів, щоб зробити більш приємним нудне і монотонне дійство.
Автентичне народне творчість безумовно треба зберігати і плекати - але це доля фахівців і тих, хто «занурений» в цю сферу. Для того ж, щоб «оригінали» не були забуті масами, їх треба постійно «оживляти», відновлювати порвану зв'язок часів, робити близькими сучасникові. Власне, в цьому і полягає сутність фольклору - на нього немає авторських прав, і він схильний самим різним інтерпретаціям.
Переконатися в цьому легко уже на прикладі кількох народних пісень, які чудово, потужно і сучасно виконав німецький колектив SANTIANO. Мова, правда, піде не стільки про колектив (я про нього вже писав), Скільки про самих піснях. А історія у них - ой яка довга, заплутана і цікава.
УВАГА: Читати стане комфортніше, якщо ви одночасно будете слухати музику (посилання в 1-му коментарі до цієї статті).
«Santiano»
У читачів моєї минулої статті міг виникнути цілком логічне запитання - навіщо це німецькій групі називатися іспанським ім'ям? Перша частина відповіді проста: «Santiano» стала першою піснею, з якої почався творчий шлях групи. Будучи зразком стилю «Шанті» (моряцької пісні), вона багато в чому визначила також концепцію і стилістику колективу.
Рочків цієї композиції чимало - щось близько 170 років, і за цей час вона пережила, як мінімум три реінкарнації. Мелодія, правда, особливо не змінювалася, а ось текст ...
Як неважко здогадатися, перша версія пісні була іспаномовної і носила назву «Santianna». Правда, «Свята Анна» не мала відношення ні до дівчини, ні до якої-небудь географічної номенклатури. Це була частина вельми довгого імені чоловіка - генерала і президента Мексики - Антоніо де Падуа Марії Северіно Лопеса де Санта-Анна-й-Переса де Леброна. Доля у цього діяча була складною і звивистою, в політиці він вів себе не зовсім красиво, а от же! - У пісні виведений справжнім героєм.
Справа в тому, що «Santianna» була написана під час американо-мексиканської війни 1846-48 років, тому в пісні гордовито співається, як під проводом Санта-Анни мексиканці наголову розбивають бридких «янкі». У реальності все відбулося з точністю до навпаки - Мексика війну програла, втративши при цьому Техас і частина Каліфорнії.
Незабаром пісню привласнили собі французи, повністю змінивши текст. Генерал Санта-Анна зник, а замість нього з'явився корабель «Сантіал», який пливе із Сен-Мало в Сан-Франциско. Сан-Франциско представлений тут, як якесь Ельдорадо, повне золота. Герой пісні мріє, як він повернеться після плавання додому з подарунками та побереться нарешті з коханою дівчиною.
Класичним французьким варіантом «Santiano» вважається запис 1961 року в виконанні Півдня Офре, а вже після французи переспівували її постійно - згадати хоча б виконання французької «Фабрикою зірок» в 2005 р або дуже ліричну версію Лорана Вульзі 2006 У французів взагалі пісня вийшла більше романтичної, ніж героїчною.
Чи то справа німці! По-перше, на німецькій мові пісня зазвучала мужньо і суворо. По-друге, мова йде не про повернення до дівчини, а про прощання з нею в дусі: «Я тебе, звичайно, люблю, але море люблю більше».
Мені не потрібен будинок,
І не потрібно золото.
Віддати кінці!
Повний вперед, Сантіал!
Наш замок-це весь світ,
Наш покрив-небосхил.
Ну, і, нарешті, була навіть німецька версія, в якій на мотив «Santiano» виконувався текст про боротьбу трудящих за свої права. Виконувала її ще за часів Німецької Демократичної (і соціалістичної) республіки група OKTOBERKLUB, що працювала в забутому нині жанрі політичної пісні.
«Alle die mit uns auf Kaperfahrt fahren»
Назва ще однієї народної морської пісні, що виконується SANTIANO, перекладається досить кумедно - «Всі, хто йдуть з нами в каперське плавання - мужики з бородами». «Капер», як і «кілер», звучить красиво. Але, як відомо, це лише голландське найменування піратів, мають офіційний дозвіл влади грабувати кораблі інших країн.
Спочатку «Alle die mit ...» була народною фламандської піснею голландською мовою, і там піратів звали Ян, П'єр, Тьоріс і Корнило.
Незабаром пісня прижилася у Німеччині і стала дуже популярною, хоча німці «каперством» ніколи особливо не бавилися. Піратів в німецькій версії вже стали звати Ян, Хайн, Клаас і Піт.
Текст «Alle die mit ...» був невигадливий - майже в кожному рядку повторювалася з невеликими варіаціями одна і та ж фраза - «У них є бороди, і вони пливуть з нами».
У SANTIANO ця пісня набула особливо ефектну і оригінальну аранжування, під яку хочеться чи то вальсувати, чи то розгойдуватися, цокаючись келихами з пивом. Також я знайшов на Ютубі забавний - більш прямолінійний і практично панковский - варіант, який виконується на тлі Бундестагу і приурочений до парламентських виборів 2009 року. Чи то це якась молодіжна «піратська» партія, чи то ще щось - я так до кінця і не зрозумів ...
«Weit uebers Meer (David's Song)»
Наступна пісня, виконана SANTIANO, не є народною, хоча і безпосередньо пов'язана з усе тією ж темою морських мандрів.
Мова йде про «Пісні Давида». Давид тут - не біблійний цар, автор еротичного роману «Пісня Пісень», а герой роману Р.Л. Стівенсона «Викрадений». Власне, саме для французького фільму «Пригоди Давида Балфура», знятого в 1979 р за цим романом, і написав цю красиву мелодію композитор Владимов Косма (народ хорощо знає і любить його музику до к-ф «Іграшка» з П'єром Рішаром).
У 2006 році «David's Song» дуже зворушливо виконав юнак на ім'я Деклан Гелбрайт. Хоча сам хлопчина був родом з Англії, велику популярність він здобув саме в Німеччині. Можливо, його виконання і надихнуло SANTIANO записати свій варіант, підключивши в допомогу жіночий вокал.
Щоправда, і тут німці переписали текст заново. Так версія Гелбрайта побудована як надихаючий романтичний заклик:
Хто буде моїм другом
І піде зі мною
І буде співати цю пісню?
Хто буде любити мене?
Ми змінимо цей світ,
І звільнимо його.
Ми підемо з тобою,
Ми будемо твоїм другом,
Ми будемо співати твою пісню.
Ми знаємо дорогу.
У SANTIANO теж звучить заклик, але це відчайдушний заклик моряка, що загубився в морі:
Почуй мій поклик,
Зруйнуй прокляття.
Що б не сталося,
Я чекаю тут.
Далеко в море
Я чую твою пісню
В мороці.
На цьому моя розповідь про народні пісні, стимульований творчістю німецької групи, не закінчений. Попереду нас чекає ще історія декількох класичних пісень ірландців, бретонців та інших кельтів ...
