Як влаштована душа? А Фрейд його знає ... Частина 1

6 травня 1856 народився Зигмунд Фрейд, що став, по суті, основоположником сучасної психології. Точніше, глибинної психотерапії. Основним його досягненням часто називають відкриття несвідомого. Це не цілком так.

Сама ідея того, що частина змісту психіки не усвідомлюється, але, тим не менш, впливає на нашу поведінку, не була в той час такий вже новою. Були й спроби впливати на приховане в підсвідомості з лікувальною метою - при лікуванні істерії за допомогою гіпнозу.

Починав Фрейд як невролог, що дало йому можливість спостерігати різні випадки істерії. Власне, при лікуванні істерії був вперше застосований і метод катарсису (створений старшим товаришем Фрейда - Й. Брейером), і метод психоаналізу. Тоді була помічена і зв'язок істеричних симптомів з случившимися в минулому психотравмуючими ситуаціями.

Брейер першим став застосовувати те, що пізніше склало суть методу психоаналізу: підштовхував пацієнтів в гіпнотичному трансі згадувати ситуації, що призвели до виникнення захворювання. Було відмічено, що в ряді випадків це призводить до ослаблення симптомів. Це і став використовувати молодий Фрейд.

Звичайно, про нього ходить безліч анекдотів та історій, і тепер уже нелегко визначити правду. Хтось пише, що він був просто неважливим гіпнотизером і тому шукав, чим замінити гіпноз. Але факт, що катартіческій метод, застосований під гіпнозом, не завжди спрацьовував як потрібно, і результати зазвичай були нестабільні. Гіпноз дозволяв обходити опір, але не позбуватися від нього. Природно, переборені психологічні захисту сприяли витісненню, і пацієнт знову повертався до звичного хворобливого стану. Фрейд став стимулювати спогади в спати, намагаючись домогтися усвідомлення пацієнтами психотравмуючої ситуації.

Загалом-то, люди давно розуміли, що за багатьма випадковими діями, застереженнями, помилками стоять абсолютно реальні думки і наміри. Але Фрейд першим вирішив використати цей матеріал в психотерапії. Він вважав, що ніщо в наших вчинках не випадково, що навіть помилкові дії детерміновані прихованим вмістом несвідомого. Метод вільних асоціацій, коли клієнт говорить все, що приходить йому в голову - це спосіб частково обійти психологічні захисту, які перешкоджають усвідомленню.

На практиці пацієнт, лежачи на кушетці, розповідав і описував усе, що приходило в голову. Лікар сидів поза увагою пацієнта, майже не втручаючись, лише спонукаючи говорити. Проявляються при цьому думки, емоції і давали необхідний для аналізу матеріал. По ньому лікар робить висновки про приховані в несвідомому почуттях і спонукань. Фрейд першим став досліджувати випадкові і помилкові дії, застереження, описки та ін. (Дослідження «Психопатологія повсякденного життя», 1901)

І звичайно ж, Фрейд першим усвідомив можливість наукового аналізу сновидінь - «Царської дороги до несвідомого» («Тлумачення сновидінь», 1900).

Не можна не відзначити чудової роботи «Дотепність і його відношення до несвідомого» (1905), де на величезній кількості жартів і анекдотів показана робота тих же механізмів, що створюють сновидіння і помилкові дії.

Але одного цього було явно недостатньо. Найбільшою заслугою Фрейда було створення теорії, що описує принципи і механізми роботи психіки. Що, як і чому витісняється з свідомості- куди «діваються» витіснення побужденія- як неусвідомлюване впливає на наше поведінка-як виникають невротичні симптоми - все це, по суті, лягло в основу сучасної психотерапії. Причому психотерапії глибинної, спрямованої не тільки на полегшення окремих невротичних симптомів, але й на серйозні особистісні зміни. І навіть робота над окремими симптомами давала куди більший, адже психоаналітичне лікування увазі збільшення усвідомленості.

Спочатку Фрейд вважав, що достатньо просто згадати ситуацію, що спровокувала розвиток симптомів. Пізніше стало ясно, що просто інтелектуального згадування недостатньо, що минулої ситуацію необхідно знову пережити емоційно. По суті, пацієнт повинен був відтворити ситуацію минулого, пережити її, вивільняючи енергію блокованих колись емоцій.

Підвищена увага до сексуальної сфери, пошук причин неврозів в психосексуальних переживаннях часто викликають іронію. І тут непогано б згадати, в який час працював Фрейд. Раз за разом стикаючись зі схожими причинами невротичних розладів, він мав сміливість відкрито відстоювати свою точку зору. Хіба це не робить йому честі як науковцю?

Так, пізніше багато причини неврозів були переглянуті (особливо неофройдистів, змістивши акцент на соціокультурну сферу). Але по-перше, неофройдисти працювали в іншій культурі (американської, а не європейської). По-друге, вони «стояли на плечах титану», що дав розуміння того, як організовані душевні процеси (і це так і залишилося основою психоаналізу).