Чи допомагає трава звіробій від нечистої сили і дев'яноста дев'яти хвороб?
Звіробій здавна застосовується в народній медицині, їм лікували хворих відомі лікарі давнину. Авіценна писав про нього: «Якщо пити звіробій сорок днів підряд, то він вилікує запалення сідничного нерва». Останнім часом і офіційна фармакологія стала використовувати цей чудодійний рослина для приготування лікарських препаратів. А вже чай зі звіробоєм, напевно, пив практично кожен.
На Русі знахарі казали, що травичка звіробій має велику силу і може вилікувати від дев'яноста дев'яти хвороб. До речі, активно використовувався звіробій і в магічних ритуалах, оскільки вважалося, що він володіє чарівними властивостями. З його соку готували зачаровує зілля, а в сушеному вигляді застосовували для захисту житла від привидів, відьом, нечистої сили.
Існує кілька видів рослин з назвою звіробій, в тому числі чагарники і навіть невеликі дерева. Найбільш відомі застосовувані в народній медицині звіробій звичайний (продірявлений) і звіробій чотиригранний. Зовнішні відмінності, як і цілющі властивості, між ними незначні. Обидва рослини - Багаторічні трави висотою до метра з невеликими жовто-золотистими квітками, зібраними в щитковидні суцвіття. Цвітуть з червня по серпень. У народній медицині використовуються верхні частини рослин з листям і квітами.
Корисних речовин, зумовили цілющі властивості звіробою, в рослині багато. Це флавоновие з'єднання (рутин, кверцетин та ін.), Аскорбінова і нікотинова кислоти, сапоніни, цукор, каротин, ціріловий спирт, холін, фітонциди, ефірна олія, дубильні, смолисті й гіркі речовини. Така різноманітність хімічного складу дозволяє широко застосовувати звіробій як антибактеріальну, антисептичну, болезаспокійливу, ранозагоювальну, противоревматическое, сечогінну, жовчогінну, в'яжучий, противоглистное, що сприяє регенерації засіб.
Традиційно препарати із звіробою застосовують для лікування хвороб серця, простудних захворювань і грипу, головний і суглобових болів, радикуліту, артриту, хронічного гастриту, коліту, захворювань шлунка, печінки, сечового міхура, геморою, стоматиту, пародонтозу і т. Д. Схоже, що 99 хвороб для цього чудодійного рослини не межа, може лікувати і більше.
При використанні звіробою слід пам'ятати, що травичка не безневинна, що видно і з її назви. Приймати всередину препарати з цієї рослини бажано після консультації з лікарем.
У свіжому вигляді звіробій зазвичай застосовують зовнішньо. Подрібнене листя і суцвіття використовують для загоєння ран, виразок, забитих місць, прикладають до запалених ділянок шкіри, наприклад, при алергії, висипу або після укусу комах. У чистому вигляді або з невеликим додаванням меду використовують для накладання пов'язок на хворі суглоби і поперек.
Іноді застосовують свіжовичавлений сік, але отримати його в достатній кількості важко, тому частіше із звіробою готують настої, настоянки, відвари, мазі і масло.
Для отримання настою беруть 30 грамів (3 столових ложки) подрібненої свіжої трави або 15 гр сушеної, і заливають 200 мл окропу, настоюють 3-4 години в темному місці, приймають по 50 мл 3 рази на день до їди для лікування гастриту, нормалізації кислотність шлункового соку, при коліті, циститі, жовчнокам'яної хвороби, головного болю, для поліпшення венозного кровообігу, підвищення тиску і т.д. Використовують настій для полоскання порожнини рота при простудних захворюваннях, а також при зубному болю. Зовнішньо використовують примочки і компреси з настоєм, протирають їм запалитися ділянки шкіри. Настій можна додавати у ванни при купанні дітей із захворюваннями шкіри (неінфекційного характеру).
Принцип застосування відварів практично такий же. Для приготування відвару беруть таке ж, як і для настойки, співвідношення трави і окропу, але посудину (бажано емальований або з жароміцного скла) 20-30 хвилин нагрівають на водяній бані, не доводячи до кипіння.
Для отримання настойки звіробій у співвідношенні 1: 7-10 заливають горілкою або спиртом і витримують у темному місці не менше трьох діб. Настоянки застосовують внутрішньо до їди (чайна ложка на 50 мл води), використовують для полоскання порожнини рота і інгаляції. Спиртова настоянка звіробою - хороший засіб для зігріваючих компресів при м'язових і суглобових болях.
Для зовнішнього застосування (загоєння ран, виразок, забитих місць, розтягнень і т. Д.) Використовують мазь і масло. Для отримання мазі змішують тваринний жир, вазелін, жирний дитячий крем з пропареною екстрактом звіробою або порошком з сушеної трави. Масло готують, наполягаючи в пропорції 1: 1,5 сушену траву звіробою і рослинне масло протягом 5 днів. Можна робити масло і на основі свіжої трави, але пропорція в цьому випадку 1: 1. У сибірських селах таке масло все те використовують для лікування запалення слизової оболонки порожнини рота і ясен (стоматиту та гінгівіту).
Звіробій здавна застосовується і в кулінарії як пряна приправа при приготуванні овочевих, рибних і м'ясних страв, чаю, напоїв на меду, при консервуванні. Звіробій традиційно входить в рецепт багатьох бальзамів, лікерів і гірких спиртових настоянок. Раніше квітки звіробою використовувалися для отримання фарби жовтого або червонуватих відтінків для фарбування тканин.
Заготовляють звіробій в період цвітіння, зрізуючи тільки верхні частини трави з квітками. Звіробій - рослина багаторічна, але розмножується насінням, тому при його заготівлі частина квітучих рослин бажано залишати. Сушать звіробій в тіні в добре провітрюваних приміщеннях. У висушеному вигляді його можна зберігати в темному місці 2-3 роки.
