Яким буде постлюдина?
Класик стверджував, що праця перетворила мавпу на людину. Можна, звичайно, довго іронізувати з приводу того, де і ким працювала мавпа, однак задамося іншим питанням: що являє собою людина? По суті, це мисляча вода, до якої додали приблизно 10% інших компонентів. Письменник-фантаст Артур Порджес (Arthur Porges, США) підрахував вартість хімічних елементів та їхніх сполук, що утворюють в сукупності тіло людини. Вийшло 1 долар 80 центів.
Що ми маємо за один долар і вісімдесят центів? Мені здається, що в цій недорогий субстанції присутній таємниця, що дозволяє обійти здоровий глузд. При цьому важливою складовою успішного виживання виявляється здатність людини адаптуватися до різноманітних змін: як до фізико-хімічних варіацій навколишнього середовища, так і до змін соціальним. Все це неминуче призводить до трансформації свідомості. У сучасному світі кожен з нас живе в умовах інтенсивно зростаючої невизначеності.
Приблизно півстоліття тому в науковий обіг увійшло поняття «толерантність до невизначеності» (Tolerance of ambiguity). На мій погляд, саме тут і знаходиться точка біфуркації. У людини або зароджується здатність відчувати позитивні емоції або хоча б не лякатися неоднозначних ситуацій, або цього не відбувається. Не відчувати себе незатишно в обстановці невизначеності - риса вкрай необхідна в сучасному світі.
Найчастіше під постлюдини (Posthuman) розуміють людину, модифікованого за допомогою новітніх технологій, що дозволяє істотно розширити фізичні та інтелектуальні можливості. В якості методів модифікації в першу чергу згадуються молекулярна нанотехнологія, генна інженерія, терапія проти старіння та інтелектуальний апгрейд. Взагалі-то, збільшення можливостей людини - давня традиція. Вже давно абсолютно буденними речами стали окуляри й контактні лінзи, штучні кришталики для ока, імплантанти замість власних зубів, а такі методи, як остеосинтез, штучне зачаття і безболісні пологи, застосовуються десятиліттями.
Як згодом зміниться вигляд людини? Якщо генетики навчаться перебудовувати тіло, то зміни будуть кардинальними. Деякі відчайдушні голови стверджують, що рано чи пізно вдасться модифікувати людини для життя у відкритому космосі. А що, всякі там нижчі істоти типу бактерій в змозі жити в космосі. Чому ж людина не зможе?
Чи буде у людини майбутнього - у постлюдини - будь-яка ідеологія? Швидше за все, так. Однак відкритим залишається питання про те, якого типу ідеологія прийнятна в майбутньому. Всі нинішні ідеологічні течії діляться на дві великі групи. Одна група ідеологій має в своїй основі релігію і віру, і тут можна назвати християнство, іслам, іудаїзм. Інша ж група ідеологій відкидає класичні релігії і дає своє пояснення світобудови. Тут характерними прикладами є комунізм, націонал-соціалізм, атомістичний панпсихизм.
З іншого боку, якщо розглядати постлюдини як вінець всього сущого, то йому не потрібні ні релігія, ні ідеологія. Людині-богу пристало вірити лише самому собі.
У колишні часи люди зазвичай були розумнішими створюваної ними начиння. Не було потрібно особливого розуму і освіти, щоб навчитися користуватися глиняного посуду возом або мечем. А тепер? Та навіть розібратися з персональним комп'ютером в стані далеко не кожен з нині живих. У наявності новий тип розшарування людської спільноти - не по соціальним принципом, не по рівню особистого багатства, а за ступенем інтелектуального розвитку. І якщо розбагатіти можна практично миттєво, отримавши велику спадщину або великий виграш у лотерею, то освіта і розумовий розвиток - процеси дуже тривалі. А в сучасному світі виживаність індивіда в ряді випадків залежить від наявності тих чи інших знань. Є таке поняття - ризик загибелі від цивілізації. Щоб мінімізувати цей ризик особисто для себе, кожному індивіду, крім передбачливості, потрібні певні пізнання. По суті, середньостатистичній людині просто необхідний той самий інтелектуальний апгрейд, який згадувався вище.
Так чи інакше, світовий процес розвитку нових технологій не зупиниться ніколи. До нього можна адаптуватися, і тоді ви будете йти в ногу з часом. В іншому випадку існує реальний ризик опинитися недорозвиненим суб'єктом з минулого.
* * *
Якщо людина походить від мавпи, значить, і від людини може відбутися хто-небудь ще. Важко сказати, як насправді стане зватися цей нащадок. Поки будемо умовно називати його постлюдини.
...Ніхто не в силах достовірно передбачити майбутнє. Може, це й добре. Принаймні, залишається інтрига і загадка. Проте ніякої людина ніколи не зможе бути щасливий на сто відсотків. Тому що вона смертна.
