Яка була середня тривалість життя в царській Росії до радянського часу?
Наші діти та онуки житимуть довше нас. У всякому разі, так має бути. З розвитком цивілізації йде збільшення середньої тривалості життя людини, і вся історія світу говорить на користь даного факту. Однак, наші дітки і внуки-правнуки будуть жити довше, якщо тільки не станеться моторошного переселення Землі і не виснажаться під нуль природні ресурси, головна з яких - прісна вода.
Деякі експерти з числа військових, грунтуючись на даних різних водоохоронних, екологічних та статистичних служб, прийшли до висновку, що в нашому 21-му столітті можливі катастрофічні за своєю руйнівною мощі військові зіткнення! І причиною їх може стати не нафта, не газ, не вугілля ... А битва за просту чисту воду! Земля висихає стрімко. Вже зараз у багатьох країнах з водою сильні проблеми.
До недавнього адже часу будь-яка війна сприймалася людиною, мало не як благо. Тільки, можливо, в останній 20-е століття змінилося в деякому роді ставлення до війни саме як до ЗЛУ, але й то це сталося вже після другої світової війни. Війну ООН в 20-му столітті засуджує. А всі попередні століття одні племена охоче вирізали інші, зникали під мечем і вогнем цілі цивілізації, і народ весь час вимагав від своїх правителів звитяжних збройних походів. Нудно було простому люду без війни, хоча і сам він від них страждав.
Можливо, в 21-му столітті буде похід «брат на брата» не тільки через води. Якщо глобальна війна трапиться те, ні про яке збільшення середньої тривалості життя говорити не доведеться. Війни завжди косили людей, не дивлячись на статистику. Але якщо припустити, що особливих катаклізмів, як природних, так і техногенних, військових не буде, то такий цікавий «звірятко» як середня тривалість життя, повинна збільшитися. Про це говорить історія, якщо поглянути в глибину століть. Що ми і спробуємо зробити на прикладі Росії.
На жаль, будь - яких достовірних джерел про чисельність населення Росії до 1700-х років у істориків і демографів немає. Є лише припущення, що з моменту заснування Москви в 1147 -м році і до 17 - 18 століття люди, в основному, жили недовго. Та й саме населення було розкидано, роз'єднана, і розмножувалося за принципом «народжуй більше». Тому як все одно мало не половина діточок помре. Жінки народжували дійсно багато, бо щоб вижити, сім'ї повинні були бути великими і згуртованими. Більше дітей - більше працівників! Орачів, ковалів, ліпників, теслярів ...
Про контрацепцію простому люду нічого майже не було відомо. Кращим методом контрацепції для дівчини було дременути від порушеної мужика, але втекти можна раз, ну - два, а щоб прогодуватися і вижити, потрібно було знову повертатися в громаду, в сім'ю. Випадки інцесту тоді теж траплялися, і жінки народжували навіть від рідних батьків, братів, дідів, а не тільки від залицяльників і чоловіків.
Але от біда: вимирало люд не менш скоро. Моторошні епідемії косили населення під основу. Іноді «здихали» цілі міста і навколишні їх села. Пологи приймали бабки, а не лікарі-акушери, як зараз, і не було ні обладнання для розміщення та доглядом за породіллями, ні ліків, ні особливої гігієни ... При пологах гинуло маса немовлят, та й матерів. Чоловіків вбивало ешелонами на війнах і в бунтах. Тобто в середні віки великий приплив новонароджених зрізався найвищої смертністю людей в юних роках. До повноцінної в нашому розумінні старості (60 років і вище) дуже мало хто тоді доживав. Медицина була не розвинена, будь-який поріз міг нагноиться, і справа доходила до летального результату від самих прозових речей.
Жили в середні віки недовго. Наприклад, вчені підрахували, що тривалість життя у Франції в середні століття коливалося від 21 до 36 років, і в середньому становила 30 рочків. Одна з основних причин - чума, яка спустошувала своїм смертельним ходом мало не цілі провінції. У Росії в 18-му столітті стали вести перші офіційні папери з обліку убутку населення, тобто померлих людей. Ось тоді і закладені офіційні основи нинішньої системи ЗАГС. Як не крути, а статистика - хребет держави. За кожною цифрою стоїть або людська доля, чи трагедія, чи радість. Зведені книги померлих тих століть - це вже зачаткова форма статистики.
Демографи нашої країни зіставляли у своїх дослідженнях приріст населення в Росії 17-го століття і за цей же період у країнах Європи і дійшли висновку, що темпи приросту числа людей в обох випадках були приблизно однакові. Так що середня тривалість життя в Росії середніх віків, швидше за все, не сильно відрізнялася від французьких величин за аналогічний період. Чоловіків народжувалося більше, але й гинули вони у великих кількостях. Досить сказати, що аж до 19-го століття мало не половина російських хлопчиків не доживають до десятирічного віку!
На Русі, щоправда, є своя особливість: тут здавна народ міцно били. Причому не тільки зовнішні інтервенти, а й внутрішні. Іван Грозний і його опричнина забрала стільки життів, що навіть приблизно їх важко підрахувати. Репресії до власного народу чомусь завжди були в пошані у російських правителів. «Бий своїх, щоб чужі боялися». Радянський час, після революцій, особливо це показало. В принципі, і царі наші не особливо церемонилися з народом.
У радянський час і пізніше середня тривалість життя радянських вже людей мала свої особливості.
